На цьому весіллі, що відбулося минулої суботи в Житомирі, гуляло 85 чоловік.
Ніби й небагато, але всі запрошені були одягнені у вишиванки, українські сорочки, кофтинки та сукні в національному стилі.
Про це пише сайт interesu.info.
З таким проханням до всіх запрошених звернулися молодята – Оксана Базилюк і Віталій Онищук.
Зрозуміло, що така велика кількість гостей у національних строях не могла не привернути увагу інших пар наречених, які також одружувалися цього дня, їх гостей та перехожих, котрі проходили біля РАГСу.
Оксана та Віталій, плануючи весілля, хотіли зробити його тематичним. Обговорювалися різні варіанти, зокрема й весілля в стилі «ретро». Але національна свідомість наречених спрямувала вектор ідей в правильне русло.
Костюм для чарівної нареченої створила відома житомирська дизайнерка Маргарита
Козак. Сорочку для статечного нареченого власноруч вишивав не менш відомий майстер з виготовлення одягу та взуття з конопель Олег Земнухов.
Заворожуюче у вишиваному виглядали й подружки нареченої. Кожна з них ще три місяці тому отримала завдання – створити, чи придбати вишиваний одяг для цієї події.
Костюми всіх дівчат, без виключення, були яскравими, а головне неповторними. Сестра-близнючка Оксани – Леся також вирізнялася цікавим вбранням.
За її словами, всі гості отримали задоволення від костюмованого дійства, а головне – було не лише весело, а й комфортно, адже гарячу пору року легше переносити в одязі з натуральних тканин.
Вітаючи тепер уже молоду дружину Оксану Онищук, я поцікавилася в неї про фінансову сторону питання: чи не обійшлися наряди для наречених аж надто дорого?
Оксана відповіла, що порівняно з вартістю традиційної весільної сукні, виготовити вишиване вбрання було не так уже й дорого. До її замовлення додалося ще й пошиття сукні на другий день весілля. Отож дві сукні для нареченої вийшли за ціною однієї сукні з салону.
Оксана сказала, що створювати таке вбрання на весілля значно дешевше й цікавіше. До того ж результат перевершив усі сподівання молодих і гостей!
Місцем проведення свята молодята обрали кафе «Хуторок», що неподалік від Житомира, яке відповідає українській тематиці дійства у вишиванках. На весіллі лунали виключно українські пісні та запальна танцювальна музика.
Наступного дня весілля гуляло в смт. Володарсько –Волинському, звідки родом молода. В продовження національних традицій хрещених батьків возили на кареті, що її своїми руками з дерева створив хрещений батько нареченої.
Звичайно ж, і в райцентрі багато співали та танцювали, куштували національні страви. Звісно, була на столах й етногорілочка. Бо яке ж в українському селі весілля без неї?
Текст: Ніни Скоробогатої
Знімки: Лесі Базилюк
