Тарифи житомирського водоканалу не відповідають собівартості.
Підприємство несе прямі збитки по другій групі споживачів (підприємства, установи), різницю в тарифах якої не компенсує держава.
З цих причин борг підприємства постійно зростає.
Сьогодні під час засідання сесії міської ради депутати спрямували на водоканал близько 3 мільйонів гривень, які підуть на закупівлю матеріалів та погашення боргів перед теплокомуненерго.
Під час обговорення цього питання екс-мер Житомира Віра Шелудченко поцікавилась скільки ще міський бюджет дотуватиме збиткове підприємство.
В.о. начальника водоканалу Михайло Нечипорук повідомив депутатів, що склалась ситуація, коли аварійні бригади, виїжджаючи на ліквідацію поривів, не мають необхідної кількості ремонтних матеріалів.
На репліку Шелудченко міський голова Володимир Дебой пригадав 2010-рік, в якому проходили місцеві вибори. Напередодні виборів екс-міський голова Віра Шелудченко не наважилась підняти тарифи на воду до рівня собівартості. Лише декілька міст в Україні включно з Житомиром не скористалися можливістю підняти тарифи на воду рішенням місцевої влади. Саме тому тарифи на воду в Житомирі одні з найнижчих в Україні, а стан водоканалу – один з найкритичніших.
– Ви мали можливість до осені 2010-го року зробити як Вінниця, впорядкувати тарифи, – відповів Шелудченко Дебой.
З жовтня 2010-го року місцеві громади були позбавлені права встановлювати тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення. Цю функцію перейняла на себе профільна Нацкомісія.
Нині на рівні держави вирішується питання щодо підняття тарифів по другій групі споживачів до рівня собівартості.
В свою чергу Шелудченко заявила: «Нас ті тарифи влаштовували. Заборгованість водоканалу була 1,5 мільйони. За рахунок дотування ми вирішували ці проблеми.»
Водночас, за три роки значно зросла вартість енергоносіїв, реагентів та обладнання.