В Україні відсутня система запобігання контактам хворих на СНІД людей з здоровими громадянами.
Якщо раніше в таких громадян брали розписку, в якій інфікований зобов’язувався утримуватися від дій, які могли б призвести до інфікування інших осіб, то нині передбачається, що інфікований має лише попереджати в усній формі іншу людину.
Якщо він з якихось мотивів цього не робить – контролю за цим ніякого немає, оскільки законодавство не передбачає обмежень прав та свобод для цієї категорії громадян.
Про це сьогодні стало відомо в результаті дискусії під час прес-конференції у міській раді Житомира, яка стосувалась проблематики боротьби зі СНІДОМ.
1 грудня відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДОМ.
Відповідаючи на запитання журналіста сайту Репортер Житомира стосовно контролю й запобіганню контактів, які могли б призвести до інфікування, спеціалісти соціальних служб, які займаються питаннями соціально-психологічної реабілітації хворих на СНІД, зауважили, що, зазвичай, ці громадяни перебувають в депресивних станах, є замкнутими й соціально-дезадаптованими, а тому не поводять себе агресивно по відношенню до оточуючих й тим більше умисно не інфікують інших людей.
Зі слів фахівців, ризик інфікування від громадян, які приймають лікування, значно знижується.
І щонайгірше – підхопити смертельний вірус може кожна людина, оскільки ніхто не обмежує можливість контактів представників уразливих груп з соціально-адаптованими членами суспільства.
Однак, як зазначають спеціалісти, безпека людини полягає у міцності власних моральних якостей, а не боротьбі з іншими людьми. Тобто, якщо не вступати в тим більше незахищений статевий контакт з малознайомою особою й не спілкуватися з наркоманами в їх середовищі – можна бути за себе спокійним. Хоча, звісно, від всього не вбережешся й все не передбачиш, але все ж…
Водночас, лікарі визнають, що реальна цифра інфікованих значно вища за статистичні дані, оскільки, зазвичай, звертаються вже на пізніх стадіях, коли стає зовсім погано.
