25-річна Вікторія Степанюк, глухоніма і напівсліпа жителька села Великий Молодьків на Житомирщині, на чемпіонаті України завоювала титул найсильнішої жінки країни і потрапила до національної збірної.
Історія цієї дівчини з села Великий Молодьків Новоград- Волинського району Житомирської області разюча. Глухонімий Вікторії Степанюк, у якої всього лише 30 відсотків зору, лікарі в ранньому дитинстві поставили діагноз дебілізм і заборонили відвідувати школу. Але вона не змирилася з вироком медиків.
Тренує 25- річну спортсменку семиразовий чемпіон світу серед ветеранів майстер спорту Олександр Дідовець. Ось уже п’ять років Олександр Миколайович добирається в Великий Молодьків, щоб двічі на тиждень займатися з улюбленою ученицею. У село, розташоване в 20 кілометрах від міста, автобус ходить тільки вранці і ввечері. Тому наставнику доводиться спочатку їхати на попутках, а потім ще шість кілометрів йти пішки.
– П’ять років тому під час проведення районної спартакіади я випадково зустрів там Вікторію, – згадує 57- річний тренер дівчата Олександр Дідовець.
– Її привів батько. Тато з донькою кілька годин з цікавістю спостерігали за змаганнями, а коли я запропонував бажаючим підняти гирю, то першою зголосилася саме Вікторія. Дівчина без підготовки однією рукою підняла 16- кілограмову гирю … 57 разів! Пізніше дізнався, що гирю вона бачила вперше в житті. Вдома у Вікторії були тільки гантелі. Мене це вразило. Я зрозумів, що якщо з дівчиною серйозно займатися, то вона може домогтися значних результатів у спорті. З тих пір почалися наші тренування – влітку у дворі її будинку, а взимку в спортзалі сільської школи.
Невже заради однієї Віки ви їздите за багато кілометрів?
– Справа в тому, що у групи з 20 осіб може бути нульовий результат. А у Вікторії я при першій же зустрічі відчув талановиту спортсменку. Вона займається з більшою ретельністю, виконує всі мої вказівки. Готова тренуватися щодня. Але я не дозволяю, бо треба все робити професійно, без надриву.
Батько Віки розповідає, що дочка завжди з нетерпінням чекає мого приїзду. Дівчина не пропустила жодного заняття. Ми зустрічаємося в будь-яку погоду.
Вікторія Степанюк встановила абсолютний рекорд України : протягом десяти хвилин вона справила 127 ривків 24- кілограмової гирі.
Як же вам вдається спілкуватися з глухонімою спортсменкою ?
– Жести і міміка, – зізнається Олександр Миколайович. – Спочатку, звичайно, було дуже важко. Але з часом я пристосувався жестами робити Віке зауваження, підказувати, хвалити. Сьогодні вона розуміє мене з півпогляду. Хочу відзначити: якби дівчина знала мову жестів глухонімих, її можна було віддати в спортивну школу. А так доводиться спілкуватися за допомогою наших, нікому іншому не зрозумілих умовних знаків. На змаганнях Віка не чує сигнального свистка судді, тому я – її очі і вуха.
На чемпіонаті України з гирьового спорту, який проходив на початку листопада в Івано -Франківську, Вікторія Степанюк приголомшила своїм результатом всіх присутніх.
– Протягом десяти хвилин Віка справила 127 ривків 24- кілограмової гирі – це абсолютний рекорд України !
– У найближчій її суперниці всього лише 80 ривків. Рекордсменку тут же зарахували до складу національної збірної.
Сльози радості були у всіх – і у самої Вікторії, і у групи підтримки, і у тренера, який зумів розгледіти потенціал унікальної спортсменки.
Тренер Олександр Дідовець впевнений , що через рік – два його вихованка стане чемпіонкою світу.
– На міжнародних змаганнях Степанюк буде виступати у складі збірної під першим номером, – пояснює Олександр Миколайович. – Найближчі змагання на Кубок Європи відбудуться у квітні наступного року у Фінляндії. Ми більш ніж упевнені, що Вікторія привезе призове місце.
Важливо, що відтепер нам більше не доведеться перед кожними змаганнями ходити з простягнутою рукою, випрошуючи гроші на поїздку, – все буде фінансувати федерація.
Скажіть, хто найближчі суперниці Вікторії Степанюк?
– Головні конкурентки – члени російської збірної, – відповідає тренер. – Поки вони утримують титул найсильніших жінок Європи. Росіяни ще не відають про досягнення Вікторії. Але враховуючи популярність вашої газети, дуже скоро дізнаються.
– Але Вікторія не тільки майстер спорту, вона дивно малює ! – Продовжує Олександр Дідовець. – Її картини я вожу на всі змагання в різні міста. Коли люди дізнаються, що дівчина ніколи не навчалася не тільки малюванню, але навіть грамоті, то вражаються.
– Ми з дружиною давно помітили у дочки талант художника, проте в спецшколу її так і не віддали, – розповідає батько дівчини Сергій Степанюк. – Справа в тому, що Віка з дитинства панічно боїться темряви, тому спить тільки з включеною лампою. Буває, вночі гроза зашкодить лінію електропередач і в селі пропадає світло. Тоді донька схоплюється з ліжка, як ошпарена, і в жаху кричить. На цей випадок у нас припасена гасова лампа. Але, може бути, саме в темряві вся нечисть набирається сили і виходить на поверхню? З цієї причини Віка і не любить ніч …
Я розглядаю картини Вікторії. Деякі з них дійсно моторошнi. На одній бачу рись, яка сидить біля обриву. Позаду нього обгризені людські кістки. На іншій – вмираюча дівчина, у якої немає шансів вижити: над її ложем вже схилилася тінь смерті.
– Одна робота доньки дуже зацікавила фахівців, – каже батько художниці. – На ній зображено кладовище з хрестами і могильними плитами. Вчений, який вивчає історію релігії, повідомив, що на цій картині намальований кельтський хрест, який у нас ніде не побачиш. Кілька таких хрестів збереглося тільки в Британії та Ірландії. Їх вік перевищує дванадцять століть. Кельтський хрест символізує єдність сонця, повітря, землі і води, позначає циклічність і замкнутість. Вважається, що це своєрідний ключ до таємниць древніх. Кельтські хрести споруджувалися в місцях масових зібрань, але не в якості надгробного пам’ятника. Де Вікторія могла побачити символ? А написи на могильних плитах на цій картині зроблено … по- латині. Наша донька та російської мови не знає, а тут латинь!
– Як лікарі могли не розглянути в доньці психічно здорової людини і поставили діагноз дебілізм? – Обурюється Сергій Степанюк. – Сьогодні я пишаюся своєю дівчинкою і вдячний Богові за те, що вона є.
Чому Вікторія народилася глухонімий, фахівці не знають. Мама дівчини Надія Павлівна грішить на те, що під час вагітності вона тричі зазнала сильний переляк. Інші діти Степанюк абсолютно здорові. Старша дочка отримала вищу освіту і сьогодні працює технологом, а син став висококласним електронником.
– Одного разу американські благодійники подарували Віці потужний слуховий апарат, – розповідає мама дівчини Надія Павлівна. – Ми гуляли по міському парку, легкий вітер колихав гілки дерев, і Віка, несподівано для себе самої, почула шурхіт осіннього листя. З широко відкритими від подиву очима вона повторила вперше почутий звук : « Ш- ш- ш … » Тоді ж вперше почула спів птахів і мій голос. Ми обидві плакали від щастя. Втім, щастя тривало недовго – незабаром слух погіршився настільки, що навіть слухові апарати більше не допомагали … Доньці невимовно пощастило, що вона зустріла свого тренера, тепер її чекає велике спортивне майбутнє.
– Це ще не відомо, кому більше пощастило, – усміхається Олександр Дідовець. – З такою спортсменкою можна гори звернути! Думаю, через рік, максимум через два вона стане чемпіонкою світу. У Віки величезне бажання бути потрібною людям.
За матеріалами газети “Факти”.
