“Розум мера” чи “порядність опозиції” допоможе Житомиру?

6-годинна незакінчена вистава-сесія, яка відбувалася «під манежем» Житомирської міської рада 8-го листопада може зацікавити навіть простих житомирян.

У пересічного Житомирянина, який хоч трохи небайдужий до рішень його «обранців», цілком природно має виникнути кілька запитань: Що відбулося?Що буде далі? І найголовніше: А що мені від цього всього?

Спробуємо відповісти на ці питання.

Що відбулось.

«Цирк поїхав,…» і це факт (детальніше в газеті «20хвилин»).

На сесію опозиція йшла в новому складі.

Перегрупувавшись і домовившись з позафракційними депутатами, опозиція хоч і не отримала повної перемоги (створення більшості проти мера), але впевнено здобула «блокуючий пакет», який не дозволяв меру провести жодного рішення без її голосів.

Володимир Дебой, зрозумівши в останню мить, що в нього немає більшості, пішов на політичні поступки опозиції: «Бажаєте звернення про євроінтеграцію та навіть «Юлі-волю»? – Отримуйте (до речі Житомир другий обласний центр після Тернополя, де міська рада прийняла таке рішення), тільки дайте далі жити спокійно!»

Але відчувши «смак крові», опозиція не зупинилась. Три години обговорення змін до бюджету і в результаті: мер і команда залишились без кількох дуже «хлібних» для них пунктів.

Далі гірше – земельні питання! І все, пан Дебой остаточно усвідомив, що це глухий кут. Зрештою, з’ясувавши як юридично красивіше покинути залу, сесія разом з депутатами пішла не невизначену кількатижневу перерву.

Що ж буде далі.

Є кілька сценаріїв політволі житомирського політикуму:

1. Мер піде на конструктивні домовленості з опозицією. Та зробить те, що «бунтарі» вимагають на своїх чисельних прес-конференціях. Долучить їх до формування рішень сесії, не буде перешкоджати потраплянню їх проектів рішень до порядку денного, і взагалі навчиться працювати з опозицією не тільки перед сесією, а й і в «межсесійний» період.

2. Мер і опозиція спробують знайти неформальні домовленості: гроші, земля, посади.

3. Все залишиться як воно є: на кожні наступній сесії буде розглядатися та прийматися лише кілька питань порядку денного.

Що від цього мешканцям Житомира
Одним словом «сподіватися»:
На «розум» мера. Що він таки знайде компроміс з опозицією, який піде на благо міста. Що обидві сторони завадять один одному красти гроші, землю, дерибанити посади, а почнуть спільними зусиллями працювати на благо не тільки себе, але й житомирян.

На «порядність» опозиції. Яка зможе стати цивілізованою опозицією, і візьме на себе свої головні функції – контроль над владою. Блокуватися будуть тільки очевидні корупційні рішення, а не просто показушні «хто в домі хазяїн», буде розроблена альтернативна владі програма розвитку міста, робота мерії нарешті стане прозора та публічна, завдяки інформації, яку опозиція кожен день буде доносити до громади.

І врешті-решт, що усе не закінчиться кулуарними домовленостями з владою на підставі власної вигоди.

А головне «пам’ятати»:

В арсеналі небайдужої громади є ще методи прямої, тобто вуличної, демократії. Останнього разу вона мала відображення під час події на вулиці 1 Травня.

Іноді потрібно і це, аби впливати і на владу, і на опозицію. І роль журналістів, як на мене, тут далеко не на останньому місці.