За неофіційною інформацією, в Житомир направляються групи з інших міст держави, які планують ввечері робити в місті революцію.
В соцмережах звучали заклики брати з собою палки, пальне, фарбу.
Житомир на карті охопленої вогнем протистоянь країни залишається містом, в якому до останнього часу вдається зберігати мир, спокій, здоров’я людей.
Акції протесту, які три місяці проходили в Києві, отримували відгук в серцях житомирян – частина мешканців міста підтримувала київський майдан. Під стінами органів державної влади проходили мирні демонстрації.
Ескалація небаченого насилля перекинулась в регіони – нищення майна, погроми, захоплення держустанов відбулися в ряді західних й центральних регіонів України. Ця ніч стала тривожною для житомирян, які слідкували з екранів телевізорів за подіями в Києві. Люди шоковані кількістю загиблих.
Водночас, житомиряни не пішли нищити рідне місто. Сьогодні під час мітингу на Майдані Корольова вражені смертями в Києві противники влади вимагали від мера Житомира Володимира Дебоя як представника влади прикласти всіх зусиль, щоб припинити кровопролиття. Житомиряни проти насилля, проти того, щоб вбивали.
В Житомирі за час мітингів не зафіксовано жодного факту застосування сили правоохоронцями, водночас, активних учасників майдану почали викликати на допити, а ще раніше на самому початку революційних подій побиттю піддались представники опозиційного “Демальянсу” Влад Пучич та Іван Фурлет.
То ж чи допоможуть Житомиру приєднатися до карти охоплених полум’ям міст, оскільки городяни, ніби діючи у відповідності з назвою рідного міста виступають за зупинення кровопролиття й будь-яких форм насилля?
В будь-якому разі, відповідальність за можливі погроми в рівній мірі розділятиме з владою й місцева опозиція, яка грає в свою гру, оскільки реальних силових варіантів з боку міліції, або влади в Житомирі не передбачається, оскільки самої міліції для цього в місті небагато – її на небезпеку не наражатимуть, а держслужбовців щитом теж не ставитимуть, оскільки – найдорожче – людське життя.
Чи потрібно житомирянам для “правильної” революційної карти охоплених полум’ям захоплень і погромів регіонів країни віддавати під ці цілі рідне місто? Хто такою ціною в Житомирі ділить “шкуру невбитого ведмедя”?
Дуже шкода, що за інтереси окремих політиків гинуть прості люди. Влада такою ціною по ідеї не захищається і не здобувається. Хоча, переможців не судять.