Нині наші земляки нагадують антилопу з популярного відеоролика: побачивши лева, тварина від страху починає хаотично скакати в різні боки, врешті-решт з усієї сили вдаряється лобом об стовбур єдиного в пустельній місцевості дерева, й падає замертво до ніг хижака.
Погляньте навколо: черги за хлібом, іншими продуктами, до банкомату, банківської установи. Сьогодні в магазинчику навпроти “ЕКО-маркету”, що на вулиці Черняховського, було не проштовхнутися, хоча в крамниці за рогом можна було спокійно придбати такі ж самі харчі. Їдемо вулицею Черняховського далі: біля відділення “Приват-банку”, поблизу маркету “Океан”, – черга аж до проїжджої частини вулиці. Біля військової частини – теж “черга”, тільки не за хлібом та зарплатою. А ще – автобус, звалені на купу автомобільні шини.
Від звуків, які сьогодні видавали мітингувальники біля ОДА, чимало людей скачуть, як антилопи. Ми самі себе загонимо в голод, розруху та розпач. Ті, кому це вигідно, візьмуть людську масу “тепленькою”.
Мама дзвонить мені десять разів на день, бо приміщення редакції, в якій працюю, – в епіцентрі подій. Вона переживає, їй – 64 роки, має неміцне серце, гіпертонію. Схвильовано розповідає:
“У Бердичеві побили вітрини магазинів! Базари зачинили, щоб люди не купували м’ясо й не везли в Житомир. Перекрили дорогу з боку Елінгу, це напрямок Києва. Й на Житомир не проїдеш. Люди намагаються забрати свої кошти з банків. Пенсію мені ще не дали…”.
Я закликаю зберігати спокій – свою маму, друзів, колег. Купіть собі футболку з відповідним написом (це прозвучало на правах реклами, привіт Стронґу) й щодня дивіться на неї.
У багатьох людей від переживань тисне в грудях, вони не можуть спати, вести звичний спосіб життя! Моя колега літнього віку, в якої чоловік – теж журналіст, заспокоює його так:
“Заспокойся, кажу тобі! Перестань вигукувати гасла з балкону! Ляж поспи! Горе мені, горе! Візьми напийся! Напийся, кому кажу! Бо прийду, й напою тебе сама”…
Я – проти алкоголю, вважаю, що це узаконений наркотик. Але декому з нас справді варто напитися, інакше серце може просто зупинитися від переживання. В одного з місцевих громадських діячів похилого віку вчора це й сталося.
Востаннє житомиряни гупцяли антилопами під час свинячого грипу та в 2012 році, коли з’явилися повідомлення про близький кінець світу. Що там скупляли? “Терафлю” (його ще називали “Тимофлю”), інші пігулки, часник, цибулю, а потім – свічки, сірники, крупу.
Нині ж городяни гребуть усе підряд. Скоро вже бункери на городах копатимемо.
Боятися – це нормально. Погляньте в очі своєму страху й зберігайте спокій.
Хай бояться ті, хто нажився на вашій затравленій душі.