В Житомирі через нерентабельність найближчим часом можуть закрити 2 льодові ковзанки – в “Плазі” й “Глобалі”.
Якщо це станеться, федерація фігурного катання області, а також хокеїсти залишаться без льодової арени.
“Діти, які ходять на фігурне катання, цим живуть. Як можна відібрати їхню мрію”, – розводять руками спантеличені батьки.
14 лютого 2014-го року, можливо, був один з останніх виступів обласної федерації фігурного катання в Житомирі.
Обидва катки – приватні. Муніципальних катків в Житомирі немає.
Чому каток в “Глобалі”, на якому займаються фігуристи, хокеїcти, всі охочі просто покататися, виявився нерентабельним?
225 тисяч гривень на місяць – ціна утримання катка. “Хокеїсти з фігурним катанням сплачують десь до 100-150 тисяч на місяць. Виходить приблизно, що не вистачає 100 тисяч на місяць, але думаю навіть ціна питання ще меншa, бо ще ж просто громадяни приходять на сеанси кататись. Тому може виходити збиток десь 50 тисяч гривень на місяць. Думаю, до 500 тисяч гривень ціна питання на рік”, – пише в своєму Фейсбуці депутат облради Дмитро Кропачов, шестирічна донька якого вже 9 місяців займається фігурним катанням й за цей час вже взяла участь в міжнародному турнірі “Вінниця Профі”.
Дружина Дмитра Олена розповідає, що в доньки за цей час зміцніло здоров’я, вона стала впевненішою в собі, знайшла друзів по інтересах, стала спілкуватися зі старшими фігуристами.
“Якщо закриють катки Житомира, ми, як родина втратимо результат занять, а дитина – професійний інтерес. Альтернатива – танці, але ж вона хоче професійно займатися саме фігурним катанням. В цьому донька дуже наполеглива – в нас 4 заняття на тиждень”, – каже Олена.
Альтернатива житомирським фігуристам за розгортання такого сценарію – їздити на заняття до Вінниці, або в Київ. Але це дуже дорого.
Чи потрібен обласному центру каток, якщо його відвідуваність не дозволяє його утримувати?
Якщо так, то що треба зробити, щоб підвищити прибутковість збереженого катка?
Одним з варіантів збереження звучала пропозиція передати каток в оренду, або на баланс міської ради, або щоб влада, компенсовувала різницю реальних надходжень й вартості утримання. Інший варіант – збудувати муніципальний.
Якщо Житомиру потрібен каток, треба визначити варіанти його збереження. В цій ситуації можливий варіант проведення публічної робочої зустрічі за участі керівництва міста, області, приватної структури, яка володіє цим катком, представників федерації фігурного катання, хокеїстів, зацікавлених в збереженні для Житомира льодового катка осіб з метою напрацювання бачення подальших дій та пропозицій.
Попередню згоду на проведення такої зустрічі вже дали представники федерації фігурного катання, хокеїсти, батьки дітей, які займаються спортом, розвиваються на льоду в Житомирі, тобто вже формується ініціативна група.
Начальник управління у справах сім’ї, молоді та спорту Житомирської міської ради Олена Сарно позитивно оцінює ініціативу проведення подібного обговорення.
В свою чергу, заступник міського голови Житомира Олександр Бочковський каже, що перед тим, як говорити про варіанти переведення ковзанки на міський бюджет, варто зрозуміти, що це складне питання, оскільки місту потрібен також басейн, гарні дороги, все інше, на що потрібні кошти.
Справа в тому, що міська рада згідно бюджетного кодексу не має повноважень фінансувати приватну структуру.
Щодо оренди, або іншої форми взяття об’єкта під фінансовий патронат міста виникає питання балансоутримувача, тобто на баланс якого комунального підприємства “повісити” цей об’єкт? ЖЕКа, Зеленбуда, чи може КП “Обрядове”?
Інше питання: якщо приватник на єдиному податку не зміг утримати каток, то яким чином це зробить місто, комунальні підприємства якого перебувають на загальній системі оподаткування? Тобто, це зробити об’єкт ще менш рентабельним.
В такому разі, яким чином зберегти каток для Житомира й чи потрібен він місту взагалі? На всі ці питання вже найближчим часом доведеться знайти відповідь уповноваженим й зацікавленим особам.