27 березня – Міжнародний день театру.
23 березня 2014 Житомирському академічному українському музично-драматичному театру імені Івана Кочерги виповнилося 70 років!
Житомир має давні театральні традиції. Місто стало одним із небагатьох, у яких уже на початку XIX століття існували театри, – вже 1809 року в Житомирі було побудоване перше стаціонарне приміщення театру за ініціативою волинського губернатора Камбурлея.
У 1858 році було збудовано перший кам’яний театр в Україні, який і сьогодні є окрасою архітектури міста (тепер тут міститься Обласна державна філармонія). Це приміщення, зокрема, пам’ятає знаменитих акторів М.Кропивницького, М.Заньковецьку, В.Комісаржевську, А.Оларіджа, П.Віардо.
Восени 1920 року в Житомирі створюється український “Незалежний театр”, пізніше на його місце заступає Перший державний драматичний театр ім. Шевченка. У 1929 році у Житомирі розміщується Київський обласний театр ім. КОРПС (Київської обласної ради профспілок), у 1933 році до нього приєднується творчий склад Першого житомирського українського театру. У 1934 році розпочинає своє життя Житомирський український музично-драматичний театр.
Власне Житомирський обласний український музично-драматичний театр заснований і розпочав свою роботу 1944 року.
У цей ювілейний рік ми згадуємо важкі роки становлення театру, акторів і режисерів, які своєю працею надихали нас жити і працювати, незважаючи ні на що. Ми разом вистояли в роки війни. І вже 8 січня 1944 р. житомиряни побачили постановку “Наталка-Полтавка”. Змучені війною городяни прийшли в театр і зі сльозами на очах дивилися на сцену , на якій грали такі ж актори.
У 1981 році до святкування 100-літнього ювілею українського драматурга Івана Кочерги постановою Ради міністрів УРСР театру присвоєно його ім’я. Іван Антонович Кочерга – славетний драматург, два десятиліття мешкав у Житомирі, де написав переважну більшість своїх п’єс. Справжній сценічний дебют Івана Антоновича відбувся 1921-22 рр. у Другому драматичному театрі у Житомирі, де йшла його одноактна п’єса “Зубний біль Сатани”.
Протягом усієї своєї сценічної історії колектив театру ім. Івана Кочерги прагне, щоб з його афіші не сходило ім’я славетного драматурга Івана Кочерги.
Здобутки нинішнього житомирського театру нерозривно пов’язані з іменами визначних постатей, які працювали у театрі. Так з 1960 по 1963 рр. театр очолював М.Станіславський. Понад 10 років, починаючи з 1959 року, режисером працював А.Канівський. Великого резонансу набула вистава “Правда і кривда” М.Стельмаха, дебют молодого режисера О.Горбенка. Працював режисером А.Грінченко.
Вагомий внесок у розвиток театрального мистецтва зробили народні артисти УРСР П.Кукуюк, В.Нестеренко, Н.Гурська, заслужені артисти України Л.Литовка, В.Берелет, М.Шекера, А.Медвєдєв. З 1991 року театр очолював Л.І. Данчук.
Біографія театру збагачена багаторічною плідною творчою співдружністю з болгарськими, польськими, білоруськими та російськими колегами. Театр брав участь у міжнародних фестивалях “Слов’янські зустрічі” (Гомель, Білорусія) та “Слов’янський вінець” (Москва, Росія). У 2000 році на базі житомирського театру відбувся фестиваль “Слов’янські театральні зустрічі”. Сьогодні Житомирський обласний музично-драматичний театр ім І. Кочерги живе яскравим і насиченим життям, маючи на меті відродження і популяризацію театрального мистецтва, зацікавлення широкої глядацької аудиторії і виховання справжньої театральної еліти міста та області.
Така спільна політика нового керівництва театру на чолі з директором Наталією Ростовою і художнім керівником Наталією Тімошкіною спричинила голосний резонанс у Житомирі і за його межами.
Життя театру стало багатограннішим та почало розвиватися стрімкіше. У репертуарі театру є драми, трагедії, комедії, оперети, водевілі, мелодрами, дитячі казки, а також новаторські неординарні експериментальні вистави. В свою чергу, колектив театру з готовністю відгукується на цікаві ідеї, творчі пошуки та грандіозні плани адміністрації та режисерів.
Торік наш театр отримав звання “Академічного”. Це давно заслужена нагорода за багаторічну подвижницьку працю в ім’я блага для нашого рідного Полісся.
Завдяки тому, що корифеї театру і досвідчені майстри сцени з радістю діляться своїм досвідом і опікуються молоддю, творчий колектив театру ім. Івана Кочерги є цілісним, гармонійним і надзвичайно перспективним.
Серед молодого покоління акторів вже виявили своє неабияке обдарування та прагнення удосконалювати свій творчий потенціал (навчання у вищих навчальних закладах) Петро Авраменко, Марина Іваненко, Сергій Рогов, Дмитро та Ольга Зіневич. За ініціативою творчої молоді театру восени 2005 року було проведено мистецький фестиваль “Зоряна Україна”, присвячений творчості українського письменника та філософа Олеся Бердника.
Останнім часом репертуар театру поповнився новими яскравими виставами і концертними програмами. Восени 2005 року відбулась прем’єра саркастичної драми Є.Шварца “Тінь” у постановці Н.Тімошкіної. Цієї вистави, яку із задоволенням сприймають глядачі різного віку, немає в репертуарі жодного театру України. Уже більше року із великим успіхом йде іще одна постановка Н. Тімошкіної – комедія І. Афанасьєва “Між небом і землею”. Саме з виставами “Тінь” і “Між небом і землею” житомирський театр їздив на гастролі (м. Ніжин, м. Хмельницький), які пройшли з аншлагами і великим резонансом.
Як художній керівник театру, Н. Тімошкіна приділяє значну увагу дитячому репертуару. Використовуючи визнані твори дитячої класичної літератури, театр виховує почуття гарного смаку у дітей, адже діти – це майбутній дорослий глядач. За останні півроку з’явилися дві дитячі вистави: “Смарагдові пригоди” за мотивами твору О.Волкова “Чарівник Смарагдового міста” (інсценізація С.Рогова) та “Малюк і Карлсон” за мотивами твору А.Ліндгрен “Малюк і Карлсон, який живе на даху” (інсценізація М.Іваненко). Ці вистави полюбили як діти, так і дорослі.
Запрошуємо житомирян і гостей нашого міста на вистави Житомирського академічного музично-драматичного театру імені Івана Кочерги. На вас чекатимуть завжди незабутні враження!
ГОВОРЯТЬ ЖИТОМИРНИ: ЧИ ВІДВІДУЄТЕ ВИ ЖИТОМИРСЬКИЙ ТЕАТР ІМ. І. КОЧЕРГИ?
Олена Василівна, 43 роки:
З дитинства батьки прививали мені любов до культури. Театр для мене – це дещо особливе. Там я відчуваю себе як в іншому, таємному світі. Приходиш, проживаєш разом з акторами запропоновану історію і забуваєш про всі проблеми. Як же можна відмовитись від таких емоцій? Я постійна відвідувачка нашого житомирського театру. Дуже подобається професіоналізм акторів. Чудові декорації. Я з гордістю можу сказати, що театр ім. І. Кочерги для мене – кращий. Улюблених вистав не маю, бо кожна побачена мною вистава надзвичайно подобається, кожна залишається в серці позитивними емоціями.
Артем, 19 років:
Вперше відвідав театр рік тому. Думав, що буде нецікаво. Вистава, яку я дивився першою, – “За двома зайцями”. В перші хвилини почував себе “не в своїй тарілці”, але тільки відкрилась завіса і почалась вистава – відчув себе частинкою дійства. Зараз відвідую театр часто. Мені подобається. Цим завдячую своїй коханій, яка відкрила для мене таке круте проведення дозвілля – театр.
Юлія, 16 років:
Разом з однокласниками відвідували виставу “Сватання Стецька”, в театрі була вперше. Думали, що театр – це не модно. По закінченні вистави думки змінились. Стільки молоді було в залі. Актори – справжні професіонали. Плануємо піти на виставу “Король олень” , яка відбудеться незабаром, чекаю з нетерпінням.
Геннадій Петрович, 57 років:
Ми з дружиною обожнюємо театр. В якій країні ми б не відпочивали, обов’язково відвідуємо хоча б одну виставу. Можу сказати, що житомирський театр на високому рівні. Це, мабуть, залежить від професіоналізму акторів та керівників театру. Актори не грають, вони проживають свої ролі, а це головне. Багато гарних декорацій, світло, все сприяє чудовому відпочинку. Браво нашому театру.
Анна, 29 років:
Я маю маленьке щастя, донечку Софійку, якій 6 років. Своє дозвілля ми часто проводимо на вулиці, але я вибираю театр замість телевізора для своєї дитини. Найулюбленіша вистава Софійки – “Муха-Цокотуха”, дивились її вже вчетверте.
Вікторія КОЗАК
