Уже майже два місяці минуло після «спекотних» лютневих сесій Житомирської міської ради, захоплення ОДА і врешті-решт зміни влади на Житомирщині.
Життя йде далі, а поряд з ним тупцює нова влада, і що головне – без будь-якого контролю.
Куди ділися ті «активісти-патріоти», постійні відвідувачі лютневих сесій Житомирської міської ради, які били себе в груди і кричали, що готові віддати життя за Україну, що їм болить душа, серце кров’ю обливається?
Невже так швидко одужали, що забули про свої вимоги «Влада народу», «контролювати владу», а чи може ніколи й не хворіли Україною?
Заходячи у залу під час сесійного засідання, прикро бачити лише декілька активістів, яким депутати здебільшого слова не дають для висловлення власної позиції.
Та навіть ця частина активістів і не намагається контролювати владу.
Бо ж як можна пояснити безперешкодний поділ земельних ділянок замість розгляду бюджету та важливих суспільно-політичних питань на одній із перших сесій нової влади.
І хоча 4 квітня депутати все ж прийняли бюджет Житомира, але чомусь нікого не цікавить, що крім зняття окремих статей видатків, зокрема, по реконструкції та ремонту житомирських об’єктів, прийнятий бюджет фактично не відрізняється від проекту, який винесли на розгляд депутатів і громадськості ще у грудні 2013 року.
Доки депутати затягували прийняття бюджету, ціни на техніку, яку планують купити, зросли. Проте, мабуть, активістів це не обходить, як і те, хто за це відповідатиме.
Тепер перейдемо до однієї з найбільш важливих вимог активістів – люстрація влади.
Про яку люстрацію може йти мова, якщо заступник голови Житомирської обласної ради з легкістю проходить спец-перевірку на посаду, задекларувавши свій дохід за 2013 рік у розмірі лише 6591 грн.75 коп., при цьому зробив внесок 128 тис. 950 грн. до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації.
Всі ці цифри говорять про тіньові доходи пана Годованого, податки з яких могли б утримувати батьків, дідусів і бабусь.
Люстрація не хвилює і посадових осіб Житомирської ОДА, які досі навіть не оприлюднили свої декларації.
Куди подівся так званий «єдиний легітимний орган влади» Народна рада, яку активно просували у лютому.
Тоді ж частина житомирян свято вірили, що на Народній раді вони зможуть реально вносити пропозиції, голосувати і приймати рішення з різних питань.
Як показує час, усе це було лише одним із засобів здобуття влади і насправді слухати людей ніхто не збирається.
Навіть однойменна громадська організація «Народна рада», яка створювалася як законна альтернатива «органу влади» Народна рада, чомусь затихла відразу після відсторонення попередньої влади.
Я не вважаю, що всі активісти, які відстоювали незалежну Україну на житомирському майдані, були проплачені.
Мене дивує тільки одне, чому люди готові були годинами стояти під стінами міської, обласної рад в зимовий холод, а зараз при всіх сприятливих умовах навіть не цікавляться, коли проходять сесії та які рішення під час них приймають.
Вчорашні активісти-житомиряни забувають, що зміни – це не подія, яка стала фактом, це тривалий процес, який потребує контролю та корегування.