Звідки ростуть ноги у патріотів?

Фактично кожен українець може назвати себе патріотом своєї країни.

Виникають питання – що ж таке патріотизм і в чому він проявляється?

У більшості українських тлумачних словниках «патріот», у першу чергу, – це той, хто любить свою Батьківщину, відданий своєму народові, готовий заради нього на жертви і подвиги.

Патріотизм не фанатизм?!

Спочатку розберемося з любов’ю до Батьківщини.

Для того, щоб щось любити, треба хоча б знати об’єкт і бажано його вивчати.

Футбольні фанати знають усе про футбольний клуб чи збірну, за які вболівають.

Вони можуть назвати рік заснування клубу, всіх тренерів, основний і додатковий склади команди за весь період існування клубу, вказати здобуті трофеї та біографії зірок команди.

Звичайно, фанатів вважають емоційними та навіть інколи неврівноваженими, але ж дуже багато молодих людей, які називають себе патріотами України, також є емоційними.

Вигукуючи «Слава Україні», вони нерідко заправляють це словосполучення «смачною» нецензурною лексикою.

Ось тільки, чи знають патріоти про свою країну стільки, скільки знають про свою спортивну команду фанати?

Частина, безумовно, знає. Проте, як бути з тими патріотами, для яких немає різниці між Днем Конституції України і Днем Незалежності України, а історія України – це взагалі «темний і дрімучий ліс»?

Я випадково стала свідком розмови двох житомирських підлітків.

В обідню пору, хлопці, обв’язані синьо-жовтими стрічками, стояли на зупинці переді мною і домовлялися ввечері разом покататися на велосипедах. Коли вже все обговорили, раптом один із них згадав про шкільне домашнє завдання.

Репліка «Мені ще треба вивчити на завтра якийсь тупий вірш з укр.літ» супроводжувалася чотирма матами.

Здивувала не тільки його «колоритна» лексика, а й те, що хлопець, носячи символіку України, вважає «тупими» твори українських авторів, більшість з яких активно відстоювали незалежність і йшли шляхом становлення та розбудови Української держави.

Жертовні подвиги «патріотів»

Патріот відданий своєму народові, готовий заради нього на жертви і подвиги.

Оскільки відданість передбачає безпосередньо служіння народові, то, вочевидь, цей прояв патріотизму повинен бути притаманний і політикам.

Та чи поспішають вони бути відданими народу, йти на жертви та подвиги заради населення?!

Можливо, для житомирських посадовців-патріотів подвигом є задекларувати свої доходи.

Мабуть, під час цього процесу представники влади героїчно згризають не одну ручку, віртуозно доводять до сказу калькулятор і завдають вирішального удару по власним гаманцям, вказавши у декларації про свої доходи лише декілька тисяч гривень.

Таким чином, похнюпившись, гаманець голови Житомирської ОДА Сидора Кізіна змушений визнати свій статус бідного – у 2013 році лише 1400 грн. у місяць.

Та ще більше не пощастило гаманцю заступника голови Житомирської облради Руслана Годованого. Все, що безсовісно і слізно в 2013 році вмістилося в бідолаху – це майже 550 грн. у місяць.

При цьому, житомирські посадовці вносять сотні тисяч гривень до статутних фондів організацій і підприємств, купують і користуються автомобілями, витрати тільки на пальне для яких перевищують задекларований сумарний річний дохід чиновників.

Чи ж не повинен патріот проявляти свою відданість і любов до Батьківщини на справах?

Декларуючи свої доходи, депутати та представники влади могли б сплачувати податки, тим самим поповнювати бюджет міста та області і забезпечувати фінансування базових галузей – освіти, медицини, фізичного виховання тощо.

Схоже, це не ті жертви заради свого народу, на які готові житомирські політики-патріоти.

А між тим, лише у міському бюджеті на разі невиконання через несплату податків фізичними особами складає понад 7 млн. грн.

Патріот – це…

Кожен українець – унікальний, тому й не дивно, що фактично для кожного значення і прояви патріотизму мають індивідуальне забарвлення.

Однак, патріотизм у будь-якому прояві не матиме жодної ваги, якщо не зважати на закони країни, патріотом якої себе називаєш.

Можна махнути рукою, мовляв – це ж Україна. Тут завжди смітили, крали і брехали, для цієї країни є нормою соціальна несправедливість та особливі привілеї для окремих осіб.

Та справжні фанати чудово знають про слабкості і недоліки своєї спортивної команди, але приймають її, вірять у неї, допомагають їй, борються за неї та надихають рухатися вперед.

А патріотам «слабо»?!