Валютні позичальники не здаються

Валютні кредити стали ярмом для декількох мільйонів українців. Позичальники не в змозі розраховуватися з банками після зростання курсів іноземних валют. Банки вимагають сплати згідно договорів, в яких курсові ризики лягають на плечі клієнтів, позичальники – прагнуть сплати за курсом на момент отримання кредиту. Держава – намагається задовольнити інтереси банків, при цьому продемонструвати, що дбає про громадян.

Останні декілька місяців після чергового зростання курсу долара в Україні пройшли протести громадян, які через стрибок курсу валют не в змозі сплачувати тіло валютного кредиту й відсотки.

Протестувальники вимагали переведення валютних кредитів у гривневі по курсу на момент отримання кредиту, оскільки банки, у випадку девальвації гривні, неодмінно добилися б через суд права отримувати відсотки в гривневих кредитах за курсом, який існував на момент оформлення кредиту.

Реакцією законотворців стало прийняття 03.07.2014 року Верховною Радою України закону 4185а-2, згідно якого позичальникам лише продовжують термін дії договорів. Валютні позичальники заявляють: цей закон не тільки не допомагає, але й погіршує їх становище, адже за час користування кредитом набігатимуть додаткові відсотки.

Комітет ВР готує цей закон до другого читання, а українці, яким доведеться переплачувати кредит в 2-3 рази готуються до нового протистояння з владою, яка пообіцяла життя По-новому.

Відступати людям нікуди – або вільно жити і мати змогу утримувати сім’ю, або залишитися без житла після стількох років платежів. Кредитне рабство – це не те, за що житомиряни стояли на євро майдані й влада, приведена до керма в Україні людськими жертвами, має це розуміти.

За даними НБУ капіталізація банківської сфери у порівнянні з 2008 роком (докризовий час) у 2012-му році зросла втричі і складала 1,5 мільярда гривень, у той час як рівень платоспроможності населення стабільно знижувався.

В Житомирі права кредитних позичальників захищає й координує дії зі спротиву й тиску на законодавців ГО «Правдива країна». Валютні позичальники Житомирщини долучалися до пікетування ВР, КМУ, НБУ, адже банки Житомира в докризові часи активно видавали валютні кредити. Останній пікет був 1-го липня 2014-го року.

Інформація для житомирян, які мають на сьогодні проблеми із банками:

Номер телефону: (067) 932 44 91. Координатор ГО «Правдива країна» по Житомиру Олексій.

Валютне кредитування в Україні

Валютні кредити в Україні почали видавати вкінці 2004-го року. Відповідний дозвіл надав Нацбанк, очолюваний Сергієм Тигіпко. Гривневі кредити фактично не видавалися. Якщо порівнювати кількість валютних кредитів та гривневих, виданих в 2006-2008-му роках, то кількість валютних перевищує в 4 рази. Банки стимулювали, заохочували брати кредити саме в іноземній валюті. Кредитувальникам пропонувалися вигідніші умови – менші відсотки за користування кредитом.

Курс долара по відношенню до гривні на рівні 4,85-5,05 протримався до весни 2008-го року, коли розпочалася світова фінансова криза. Цього року долар зріс до 8,10. У валютних позичальників України почалися перші проблеми, адже, щоб сплачувати кредит потрібно було купувати долари за більшу кількість гривень, при тому що дохід позичальників не зростав.

Почали створюватися колекторські компанії, які за згодою банків стали вибивати з позичальників борги і не завжди законними методами. Перш за все використовувався психологічний тиск через погрози, залякування, нічні телефонні дзвінки. Почалася перша хвиля суїцидів.

Так, в лютому 2009-го року через вимогу банку виконувати кредитні зобов’язання покінчив життя самогубством мешканець села Благовіщенка, Кам’яно-Дністровського району Запорізької області. Він взяв кредит, але після втрати роботи не зміг продовжувати погашення. Чоловік повісився в гаражі свого будинку після надходження з банку повідомлення про заборгованість за кредит.

В травні 2010-го року в Запоріжжі застрелився 54-річний Сергій Кроль. Родичі розповіли, що він готувався до самогубства. В передсмертній записці він повідомив про фінансові проблеми, викликані кредитами.

Між банками і позичальниками почалося публічне з’ясування стосунків. Кредитори відповідали клієнтам, що ті були попереджені про валютні ризики. Також банки нагадували, що позичальникам у 2009-му році було запропоновано перевести кредити в гривню. Однак, такою можливістю скористалася всього-навсього 10-та частина боржників.

Основні причини цього:

– Банк не пропонував таких умов;

– Запропоновані умови були ще гіршими (вони передбачали перерахунок по курсу 8 грн. за доллар США та збільшували відсотки за користування з 10-14% річних до 18-25% в гривні та навіть по плаваючим ставкам (до 25%) ).

З січня 2014-го року курс долара знову почав рости. Станом на сьогодні він сягає 11,545 гривень за 1 долар США.

З початку року Україна, виборюючи реальну незалежність й обороняючи територіальну цілісність від агресора Росії зіштовхнулась з рядом викликів в економіці. Доходи громадян впали, більш ніж 80% кредитів стали проблемними.

В цифрах це виглядає так:

Загальна сума валютних кредитів – 80 мільярдів гривень.

З планових місячних надходжень платежів по кредитах у сумі 1,9 млрд. грн. 1,5 млрд. будуть проблемними, або не сплачуватимуться зовсім.

Тобто щомісяця банки України недоотримуватимуть півтора мільярди гривень.

За такої ситуації існування банківської системи України під великим питанням.

Якщо ви не можете погасити кредит в 100 доларів – це ваша проблема.

Якщо ви не можете погасити кредит в 100 мільйонів доларів – це проблема банка!

Народна мудрість.

Сергій Фещенко