Всі вже знають про АТО на Донбасі, про життя, побут та бойові дії українських військових та спецслужб МВС.
Але ще є місця, де житомирські військові проходять службу, мобілізовані після кримської агресії Росії. Це 30-а окрема механізована бригада міста Новограда-Волинського, яка базується в Запоріжській області, під Мелітополем.
Це справжні партизани, адже хоча вони є, але про них ніхто нічого не знає і їх майже ніколи не згадують у новинах.
Журналісту Репортера вдалося потрапити туди проїздом в ротації військових до Слов’янська. 30 липня з Народицького району везли їжу, бронежилети, взуття для 11-х військових, які тут служать з району. Бо кажуть, у них майже нічого немає, а їх невдовзі мають відправити на Схід.
Привезли і малюнки дітей. Це приймається особливо, бо ж більшість не бачили свої сім’ї та “світа божого” з березня місяця.
Приїхали ми вночі. Майже всі вже спали. З палаток, які вистроєні в довжилезні ряди на безкрайому південному полі, долинали “храпи” втомлених сонцем та тренуваннями солдат.
Навчання та чергування – цим тут постійно займаються військові.
“Ми не воюємо. Ми охороняємо”, – каже один із офіцерів. І це все, що вдалося вичавити з керівництва.
На питання скільки вас на цьому місці та куди і скільки солдат відправлять на Схід, і чи взагалі відправляють, втомлений та заспаний офіцер відповідав одне: “Це військова таємниця”.
На одній із сотень палаток помічаємо український прапор і світло в середені. (Як потім дізналися, саме тут проживають народицькі хлопці і саме сюди приводили гостей з подарунками).
Заходимо. Частина ліжок пустує, на інших сидять і лежать солдати. Вітаємось.
“Ви всі з Житомирської області?” “Так”. “А хто звідки?” “Новоград-Волинський, Радомишль, Ємільчине”.
Питаємо: чи можна сфотографувати? Хлопці не проти, дехто і позує. Інші просто продовжують займатись своїми справами.
Правда, не всі хочуть попадати в об’єктив. Та й територію не дуже й пофоткаєш. На все одна й та ж відповідь: “Віськова таємниця. Режимний об’єкт.”
Загалом побут у військових звичайний. В землянках, як на Сході, не живуть. В палатках змайстровані ліжка, покривала, простирадла, подушки, в керівництва навіть є телевізори. На вулицях стоять саморобні вбиральні та душові.
Їжею, кажуть, забезпечені.
Допоки напруга на Сході, їм тут спокійно. Хоча Росія стягує війська і до Криму. Але техніки достатньо. До того ж, багатьох, після стрільбищ та підготовки таки відправлять на Схід, де вже війна. Чого, можливо, вони б і хотіли (особливо, коли поспілкувались з десантом, який їхав в АТО з нами на Схід), адже як відомо “очікування, іноді, гірше смерті”.
Водієві показують дорогу на карті. Всі прощаються. Наступна зупинка Донбас, Слов’янськ…
