Едуард Спиридонов – житомирянин, спортсмен, підприємець, волонтер. З квітня місяця Едуард з колегами регулярно допомагає нашим солдатам з 95-ї аеромобільної бригади.
– Чому Ви вирішили надавати допомогу нашим хлопцям, воюючим на Сході?
– Не можу залишатися осторонь, коли йде війна, коли вбивають наших братів, коли ллється кров мирних жителів, коли в країні безлад і ніхто не несе за це відповідальність. У першому батальйоні 95 бригади служив мій друг, який загинув, Тарас Синюк – командир першого батальйону. Відтоді ми постійно з однодумцями надаємо волонтерську допомогу «нашим хлопцям з дев’яностоп’ятки».
– Розкажіть про свою першу поїздку в зону АТО?
– Перша поїздка була в квітні місяці. Дорогою до Києва ми забрали жінку – капітана медика, яка допомагала нам дістатися до місця призначення. Ми збилися зі шляху, довелося повертатися в найближче селище, щоб декілька годин відпочити і рушити далі. Коли ми під’їхали на блок-пост, що мене вразило, я побачив знеможених хлопців, але патріотизм, вогонь в очах, бойовий дух відчувався в кожного солдата.
– Під час першої поїздці був присутній у тебе страх? Які емоції були в твоїй душі?
– Страх? Страху не було, адреналін зашкалював. Ми їхали бусом, на блокпосту нас зустріла група супроводу, БТР. Дорогою, далеко від нас, була стрілянина. Якийсь холодок і був у душі, але в основному адреналін, незвичайне почуття, яке важко передати тут, де йде мирне життя. З приводу волонтерського руху, не хотів я про це говорити, якби не брудна стаття на одному з сайтів про наш клуб «Факел».
– Скільки років ви куруєте клуб “Факел”?
– Факел вже існує 15 років. Його намагалися в 2005-му році закрити санепідемстанція. Ми його відновили за свої особисті гроші і утримуємо досі. Наприклад, в серпні приміщення залило, і ми зробили ремонт, при цьому ні копійки не попросили у МКСЦ. До речі, у нас найнижчі розцінки за місячний абонемент по всьому місту.
– За довгі роки у Вашому клубі Ви виховали багатьох майстрів, брали участь в організації багатьох турнірів.
– Так, дійсно, ми допомагали в організації багатьох змагань з пауерліфтінгу, армрестлінгу, організували богатирські ігри в 2011 році за участю Василя Вірастюка. Багато наших хлопців виконали нормативи майстрів спорту:
Рудницька Любов – майстер спорту міжнародного класу, чемпіонка України, активний учасник майдану;
Будзінська Олена – майстер спорту, чемпіонка України;
Самплавский Євген – кандидат у майстри спорту, служить в 95-ій бригаді, фронтовик;
Соколовський Денис – кандидат у майстри спорту, 95 бригада, фронтовик і багато інших, яким спорт допоміг вижити в бойових умовах.
Хотів би відзначити Жанну Полубінську, нашого педагога-організатора, яка регулярно проводить змагання серед школярів з силових дисциплін. В клубі займаються 11 інвалідів, троє поранених з зони АТО, двоє сиріт, 6 осіб з багатодітних сімей, близько 10 чоловік учасників АТО.
Зараз ви їдете в зону АТО з ексклюзивним подарунком для наших хлопців.
– Сьогодні в зону АТО я везу позашляховик «Mitsubishi Pajero Wagon» для наших хлопців, крім цього веземо берци, каски, обмундирування. Як мені сказали друзі, машина їм потрібна «щоб погуляти по ворожій території», для розвідки. Увечері в дорогу, сподіваюся, що благополучно доберуся.
Сергій Форест