Колегія Рахункової палати розглянула результати перевірки дотримання законодавства щодо надходження та розподілу податку на додану вартість, нарахованого переробними підприємствами Вінницької та Житомирської областей.
Про це повідомляє прес-служба Рахункової палати.
Податок нараховувався від операцій з постачання власної продукції: молока або м’яса в живій вазі.
Рахункова палата відзначила, що механізм адміністрування податку на додану вартість з урахуванням особливостей його справляння є складним і непрозорим.
“Через це переробні підприємствам отримали право нарахування та розподілу державних ресурсів, сформованих за рахунок коштів податку на додану вартість, отриманих від реалізації продукції. Тому обсяги компенсацій та платежів до бюджету були поставлені в залежність від порядків окремого обліку операцій з постачання власної виробленої продукції. Вони обирались переробними підприємствами на «власний розсуд», що відбувалося в умовах законодавчої неврегульованості таких процесів”, – повідомляють в прес-службі.
Існує тенденція щодо зменшення розміру платежів до бюджету та компенсацій, які нараховувалися та розподілялися переробними підприємствами. Зокрема, в окремих підприємствах молочної галузі Вінницької області розмір компенсації зменшився в 5 разів, а виплати проводилися у сумі від 1,0 до 100 грн. на особу за місяць. Окремі м’ясопереробні підприємства виплачували в середньому 15 грн. на одну голову ВРХ при здачі тварин на забій. Подібна тенденція спостерігається і у Житомирській області.
За результатами розгляду матеріалів перевірок Колегія Рахункової палати дійшла висновку, що в результаті системних недоліків та порушень податкового законодавства до державного бюджету не надійшло близько 13,1 млн. грн., а сільськогосподарські товаровиробники втратили можливість одержати 1,8 млн. гривень.
Тому у відомстві відзначили, що механізм державної підтримки галузі тваринництва через застосування особливого режиму оподаткування переробних підприємств не забезпечив належних зрушень та покращення стану справ у галузі у досліджених регіонах. Зокрема, щодо зростання поголів’я тварин, обсягів виробництва продукції, прибутковості товаровиробників.
“Що, в свою чергу, потребує розроблення нового прозорого і адресного механізму державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників продукції тваринництва”, – підсумували в Рахунковій палаті.