На своєму останньому засіданні РНБО прийняло рішення про те, що в 2015 році відбудеться три хвилі мобілізаційних заходів по залученню додаткових людських ресурсів до війська, які в основному будуть направлені в зону АТО.
Така поведінка ради національної безпеки при президентові України свідчить про те, що військові дії на Донбасі прогнозовано не тільки не будуть згортатися, а є плани по їх нарощуванні, а для цього потрібно ще десятки і десятки тисяч вояків-чоловіків.
До речі, це вже четверта хвиля призову до війська, яка має торкнутися військовослужбовців запасу та офіційно тих, хто має військові спеціальності, яких конче бракує ЗСУ та Національній Гвардії. Правда, якось дивно сказано в рішенні (про військовослужбовців запасу), а хіба інші у нас є?
Є правда чоловіки інваліди та особи з фізичними обмеженнями, але і так зрозуміло, що, якщо вони не могли нести військову службу в свої 18 років, то на разі – тим паче не зможуть. Чомусь в цьому рішенні (як і в попередніх) абсолютно не йдеться розмова про колосальний резерв військових – офіцерів запасу, які свідомо в свій час обрали саме цю професію (воювати), вчились за кошт держави, а потім утримувалися нею всі 20 -25 років отримуючи і квартири, і пільги, і значно вищі пенсії ніж ті, хто горбатився на полі або стояв у станка!
В сьогоднішніх (і вчорашніх) мобілізаційних потугах держави повністю відсутні будь які натяки і на численні силові структури, як то міліція, сбу, прокуратура, мнс, податкова, тощо, де вчора, сьогодні,і завтра знаходяться сотні тисяч здорових (бо і наче комісували б) чоловіків, мета яких (згідно присяги) захищати український народ і державу! А ще, ми РНБО забули, про миротворчий український військовий контингент за кордоном, де і на сьогодні «заробляють» цим промислом сотні кращих, вишколених за кошт держави Україна військові кадри.
А чи не час (в зв’язку з ситуацією в Україні), повернути їх додому та застосувати отриманий досвід на Сході України в боротьбі з реальними терористами?
Всі ці мобілізаційні призови, без оголошення реально існуючого військового стану на Донбасі, ніщо інше ніж окозамилювання для більшості суспільства і спроба перекласти відповідальність держави, на, власне самих громадян, без відповідного статусу (наприклад учасники бойових дій) та відповідних грошових забезпечень, як сьогодні, так і в майбутньому.
Дуже активну роль в цій грі відведено Генеральній прокуратурі, які завела на «уклоністів» від військової служби тисячі і тисячі кримінальних справ, частина з яких вже передано до суду. Все це так, все це по Закону, але чомусь на тих, хто розстрілював людей на Майдані, хто змоделював ситуацію на Донбасі та підбурював сепаратистів, хто роками грабував і надалі продовжує грабувати країну накладено вето недоторканності.
До цих осіб у прокуратурі нема претензій, на них, не має ні сил, ні матеріалу, ні наснаги, а головне – мотивації. Ці особи і надалі спокійно гуляють Києвом, Лондоном, Парижем та іншими престижними європейськими столицями де щедро витрачаючи награбоване!
І ще, а це головне, знаючи сьогоднішню псевдо -демократичну владу та людей від неї, тут, на місці, на Житомирщині, чергова хвиля мобілізації обов’язково стане «законною» розправою над тими, хто не згоден, хто перешкоджає, хто претендує на їх місці під вічним сонцем та вічними доходами від держави.
Я ось про що, 2015 рік – рік виборів до органів місцевого самоврядування, і повірте, що місцеві ділки від влади зроблять все, аби усунути громадсько–активну частину суспільства від цього процесу, аби на хвилі мобілізації саме вони пішли в армію, аби вони не стали їх наступниками, аби в країні не відбулися зміни, аби надалі залишився необмежений доступ до «корита», і перш за все – до державного.
А скажіть будь ласка, дайте статистику, скільки депутатів Житомирської обласної та міської забрали при мобілізаціях, скільки чиновників залучили до оборони країни? Правда знаю одного працівника ЖОДА Олександра, який добровольцем пішов в АТО, не очікував я цього від нього, пишаюсь ним!
І наостанок, хочу задати і собі, і владі, і Вам наступне риторичне питання: а де сьогодні і що роблять численні представники чоловічого населення Донбасу, шахтарі, металурги, та і просто мешканці, голос яких, як ніколи доречно було б почути і побачити зі зброєю в руках в мобілізаційних лавах української армії?
Це саме в першу чергу, вони, як основний цільовий контингент мали б іти і боронити свій край, свої домівки, свою землю, свої сім’ї, а вже потім, довівши свою відданість державі Україна прийти до місцевої влади та керувати органами місцевого самоврядування будуючи і оновлюючи свою державу.