Українська гривня, бумага для якої виготовляється на Житомирщині, захищена від мікробів та підробок

Українська національна валюта добре захищена як від підробок, так і від мікробів, пишуть “Коментарі“.

В силу низки історичних, економічних та психологічних факторів Україна – країна, населення якої тяжіє до обігу готівки. Але українці, постійно маючи справу з гривнею, насправді знають про неї небагато – крім, мабуть, декількох попсових фактів зразка того, що першу партію гривні віддрукували в Канаді, а портрети князів Київської Русі на банкнотах художник Василь Лопата малював з самого себе.

Виробничі потужності

Емітентом гривні є Національний банк України, а виробництвом української валюти займаються два підрозділи НБУ – Банкнотно-монетний двір і Фабрика банкнотного паперу. Комплекс “Банкнотно-монетний двір НБУ”, який знаходиться в Києві, складається з двох підприємств – Банкнотної фабрики, відкритої в 1994 році, і Монетного двору, введеного в експлуатацію в 1998 році.

Як і в усьому світі, ці підприємства займаються не тільки друкуванням банкнот і карбуванням монет. Банкнотна фабрика також виконує замовлення на виготовлення різних видів цінних паперів і документів суворої звітності. Це облігації внутрішньої національного позики, розрахункові та грошові чеки Національного банку України, приватизаційні сертифікати, марки акцизного збору на тютюнові вироби та алкогольні напої, сувенірні поштові марки.

Монетний двір, крім забезпечення держави монетами масового обігу, пам’ятними та ювілейними монетами, випускає державні нагороди та знаки, виготовляє відомчі нагороди та пам’ятні медалі. Потужності Банкнотній фабрики розраховані на виробництво 1,5 млрд. банкнот на рік. Потужності Монетного двору – на виготовлення 1 млрд. обігових монет, 1 млн. ювілейних і пам’ятних монет і 200 тис. орденів і медалей.

Папір для гривневих банкнот виготовляється Фабрикою банкнотного паперу НБУ в місті Малині Житомирської області, відкритої в 1997 році. Сьогодні підприємство може випускати в рік понад 3 тис.т паперу трьох десятків найменувань. Серед них: папір для всіх номіналів гривні, папір для паспортів, бланків, чеків, лікарняних листів, акцизних марок і т.п. Високий ступінь захисту малинської паперу дозволяє виробляти її для зарубіжних компаній. У числі замовників – Франція, Індія, Азербайджан і Молдова.

Якість і кількість

За даними НБУ, станом на 1 липня 2013 року в обігу перебувало 2,7 млрд. штук гривневих банкнот дев’яти номіналів на загальну суму понад 220 млрд. грн. Взагалі інформацію про точну кількість виготовлених гривневих купюр і їх собівартості НБУ зберігає в секреті. Деякі відомості збереглися з історичних часів, коли перші гривні друкувала в Канаді компанія Canadian Bank Note Company (у 1992 році – одногривневі банкноти, а через два роки – банкноти номіналом 2, 5 і 10 грн.), 

А в 1994 році у Великобританії – компанія De La Rue (банкноти достоїнством 50 і 100 грн.). Тоді собівартість виготовлення однієї тисячі банкнот склала 26 доларів, тобто купюри обійшлися в середньому 2,6 цента за штуку.

Зате функціонери НБУ із задоволенням розповідають про високий ступінь захисту і красивий дизайн гривні. За словами директора Гендепартаменту регулювання грошового обігу НБУ Віктора Нестеренка, поряд з дванадцятьма видами захисту (водяні знаки, захисні стрічки і волокна з оптичними ефектами і т.д.) паперова основа українських банкнот виготовляється з використанням хімікатів, які одночасно є антисептиками і залишаються в структурі паперу, надаючи антимікробний ефект.

Гривневі купюри в середньому розраховані на 4 тис. згинань. У зв’язку з фізичним зносом банкнот НБУ щорічно вилучає з обігу близько 640 млн. штук банкнот усіх номіналів, переважна більшість яких (близько 80%) становлять купюри низьких номіналів (1-20 грн.). 

“За розрахунками департаменту готівково-грошового обігу, терміни перебування в обороті банкнот номіналом 1-50 гривень становлять від року до трьох, номіналом 100 і 200 гривень – від п’яти до десяти років, а номіналом 500 гривень – більше десяти років, що відповідає світовій практиці”, – говорить Віктор Нестеренко. 

Різні терміни життя купюр пояснюються інтенсивністю їх використання. Дрібні номінали частіше використовуються при розрахунках, тому швидше зношуються. Великі купюри в основному використовуються як засіб накопичення заощаджень, тому з ними поводяться більш дбайливо і набагато рідше використовують у розрахункових операціях.

А ось що дуже лестить нашому патріотизму – визнання гривні найкрасивішою валютою світу, – то це, на жаль, схоже на фейк. Така інформація двічі, в 2008 і 2013 роках, публікувалася в українській пресі з посиланням на міфічних швейцарських фінансистів, причому обидва рази топ-п’ятірка найкрасивіших валют світу виглядала абсолютно однаково.

Насправді крім індивідуальних фінансових експертів, які періодично публікують власні версії найкрасивіших банкнот, найбільш авторитетною є версія Міжнародної асоціації з питань готівки (International Association of Currency Affairs), яка з 2007 року на своїх конференціях визначає і нагороджує кращі банкноти і монети світу у різних номінаціях.

І гривня в шорт-листах IACA за цей час не була помічена жодного разу.

Правда, як може констатувати читач Репортера, українську валюту, таку захищену від мікробів та підробок,  від інфляції захистити  поки не може ніщо й ніхто.