Гучна історія про сім’ю, яка вісім років жила в лісі в Бориспільському районі, нарешті дійшла до щасливої розв’язки.. пише “Сегодня“.
Нагадаємо: восени 2013 року незвичайних жителів виявили в лісі правоохоронці. З тих пір четверо дітей, які народилися в наметі, живуть в інтернаті, а їх тато – 57-річний Володимир Мельников, – боровся за право забрати їх, і доводив, що саме він – їхній біологічний батько.
І ось: протягом декількох тижнів його мрія може збутися, адже Дарницький райсуд Києва визнав його батьківство.
“Будинок”, в якому жив Володимир з дітьми до 2013 року
БУДИНОК В СЕЛИЩІ.
“Суд визнав мене батьком, але остаточне рішення прийме столична комісія у справах дітей. Сподіваюся, що через кілька тижнів питання вирішиться, і я зможу забрати своїх діток. Зараз займаюся документацією і знімаю кімнату в Дарницькому районі. Але у мене вже є великий будинок у Житомирській області: мені його подарували! Як тільки заберу дітей, відразу переїдемо туди. Там я вже знайшов роботу – лісником. Платити будуть небагато, близько 1,5 тис. грн, але на перший час нам вистачить. У сусідньому селищі є школа, діти будуть ходити туди. А поки ми з ними зідзвонюємося кожен день”, – розповів Володимир Мельников.
За його словами, матір дітей сім’ю кинула давно, і зараз ними навіть не цікавиться. Відомо лише, що вона народила ще одну дитину. Але де саме живе – невідомо.
Володимир. Готовий забрати дітей у подарований будинок. Фото: А. Іскрицька
Незважаючи на те, що сімейство довгий час жило в лісовому курені, діти Володимира – дуже товариські і доброзичливі. “Старші діти, Толя (10 років) і Оля (8 років) зараз навчаються в школі, у 2 класі. А молодші – Ілля (6 років) і Добриня (5 років) ходять до дитсадка. Вони дуже добрі, тямущі. Відчувається, що вони сім’я – бо завжди допомагають один одному.
Головує у них старший, Толя: він виконує роль батька, завжди допоможе і підкаже, а Добриня – трохи з характером. Їм усім зробили документи: у батька був блокнот, куди він записав дати їх народження. Він дуже піклується про дітей: купив всім зимове взуття, а молодшим – кімнатні тапочки. Завжди приносить фрукти, цукерки і вітаміни.
Іноді робить з ними домашні завдання. Вони його люблять і слухаються. А ось про маму майже не говорять”, – розповіла Катерина Скрипник, куратор дитячого центру “Фонду “Асперн”, де перебувають діти.
Самі діти розповіли, що по татові дуже сумують.
“Тато у нас – хороший і добрий. Він сказав нам, що скоро нас забере. Хочемо швидше повернутися до нього, щоб жити разом. Він учив нас читати і рахувати”, – розповів старший Толя. Хлопчик любить розповідати вірші і має схильність до вивчення точних наук. “Коли виросту, обов’язково стану архітектором. Дуже подобається будувати будинки з конструктора”, – говорить він. Оля та Ілля проявляють інтерес до малювання.
А Добриня проявляє турботу про рідних: отримавши в дитячому садку апельсин, він приніс його і поділився з братами і сестричкою. Причому собі не взяв ні шматочка.
Робота і будинок
“На початку лютого рішення суду вступить в силу. Далі батько повинен зареєструвати дітей, після чого комісія при органі опіки Дарницького району розглядатиме питання про їх повернення. Але ситуація складна – адже будинок, який їм подарували, потрібно ремонтувати. Також потрібно вирішити питання роботи – тобто, гарантувати, що він знову не піде в ліс”, – сказав нам уповноважений президента з прав дитини Микола Кулеба.