Те, що процедура отримання статусу учасника АТО потребує удосконалення, сумнівів не викликає. З одного боку чиновники, побувавши на сході України всього кілька днів, а то й годин, з легкістю оформляють необхідні документи. З іншого – хлопці з добровольчих батальйонів змушені доводити в судах, що вони воювали і отримували травми в найгарячіших точках Донбасу, пише “Главред“.
Статус учасника АТО своїм рішенням дає спеціальна міжвідомча комісія. Вона, як правило, засідає раз на тиждень, частіше – по четвергах.
Станом на 3 лютого 2015 статус отримали понад 13 тисяч осіб.
“Це на 99,5% військовослужбовці, представники Нацгвардії, МВС та інших силових відомств”, – сказав під час засідання Кабміну глава Держслужби у справах ветеранів та учасників АТО Артур Дерев’янко.
За його словами, тільки 62 людини з числа цивільних осіб отримали статус учасника АТО, 153 справи повернули на доопрацювання, 22 претендентам – відмовили.
“Серед них: один генерал Міноборони, який приїхав туди з метою контролю та перевірки ротації, 17 осіб з Фіскальної служби, працівники митниці, які перевіряли гуманітарні конвої, дехто з цивільних, хто самостійно подав заявку, але не має підтверджуючих документів”, – уточнив представник комісії.
“Ми постійно отримуємо дані від міжвідомчої комісії. Це звичайна статистика без імен і прізвищ, – каже керівник інформаційного відділу Громадської люстраційного комітету Олександра Дрік. – Цей реєстр закритий, доступ до нього має обмежене число людей. І в цьому є логіка. серед учасників АТО багато насправді воюють, і не можна просто так відкривати їх імена – це їм може зашкодити. Але треба розуміти, що такий закритістю можуть скористатися недобросовісні державні службовці”.
І на деяких вже впала тінь підозри.
Прокурорський фінт
Ось, наприклад, цікава історія отримання статусу учасника АТО прокурорами Донецької області. Їхні прізвища назвав в мережі член міжвідомчої комісії з присвоєння статусу учасника бойових дій в зоні АТО Андрій Мамалига. Очолює цей список головний прокурор області Микола Франтовський.
“З точки зору документів, у прокурорів все в порядку – все в наявності. Витяг з наказу Антитерористичного центру при СБУ про притягнення зазначених осіб до антитерористичної операції також є. Главі люстраційного комітету при Мін’юсті Тетяні Козаченко було б цікаво опрацювати список цих 26 прокурорів. Серед них точно можна буде знайти тих, хто потрапляє під люстрацію”, – каже Мамалига.
Під дію закону про очищення влади якраз і потрапляє пан Франтовський. За словами представника Громадської люстраційного комітету, відповідно до закону, під час першої хвилі, так званої, автоматичної люстрації, звільняються особи, які з 2010 по 2014 рік сумарно не менше одного року перебували на керівних посадах. Франтовський ж був прокурором Житомирської області (з 2007 року по 2011 рік, – Репортер), а значить – автоматично потрапляє під звільнення.
“Як тільки закон про очищення влади набув чинності, Генеральна прокуратура почала процедуру звільнення Франтовського, – розповідає Олександра Дрік. – Це було ще в жовтні минулого року. Але Франтовський подав до суду – вимагав заборонити Генпрокуратурі його звільняти. Мотивація: його звільнення порушує зв’язок між місцевим самоврядуванням, зоною АТО і різними структурними підрозділами, мовляв, він – ключова фігура в системі. Суд йому відмовив (до слова, за даними Громадської люстраційного комітету, 120 з 156 люструвати прокурорів оскаржують своє звільнення в судах, – Авт. ). Але Франтовський все ж не був звільнений. Хоча навіть згаданий судовий процес не був підставою для його НЕ-звільнення, навіть якщо б він його виграв. всі ці факти дають нам привід говорити, що відносно Франтовського був розіграний спектакль за участю генепрокурорадля того, щоб Франтовського не звільняти. Потім він отримав статус учасника АТО”.
Те, що Франтовський став учасником бойових дій в зоні АТО, він сам не заперечує.
Офіційно: донецький обласний прокурор, як і інші прокурори області, згідно з наказом Антитерористичного центру при СБУ, були залучені до виконання завдань у зоні бойових дій (а статус присвоюється на основі пункту 2 постанови Кабміну №413 від 20 серпня 2014).
Неофіційно: статус учасника АТО Франтовський і ряд прокурорів могли отримати за те, що 2-3 жовтня 2014 перебували в Краматорську разом з кількома десятками своїх колег.
“Ми знаємо, що був у Краматорську якийсь семінар прокурорів у жовтні минулого року, – продовжує Дрік. – На нього виїхала майже в повному складі вся Генпрокуратура, у тому числі і головний бухгалтер. Очевидно, він організовувався і для того, щоб отримати статус АТО. І треба сказати, що це, швидше за все, був всього лише один з численних візитів в зону АТО, про який ми дізналися практично випадково”.
“Отримати доступ до документів Франтовського ми не можемо, – пояснює представник Громадського люстраційного комітету. – І ми не можемо отримати інформацію про конкретну дату, коли було присвоєно статус. Але те, що йому дали статус, означає, що документи були, дійсно, в порядку. Але у міжвідомчій комісії немає таких повноважень – перевіряти документи, вони розглядають ті, що їм подаються. Хоча була інформація, яку ми фактично не можемо нічим підтвердити, що комісія не з першого разу прийняла рішення про присвоєння статусу учасника АТО прокурорам Донецької області”.
Таким чином, Франтовський отримав статус учасника, а значить – не потрапляє під дію закону про очищення влади.
“Тобто у нього імунітет. Але в законі є нюанс: не на всі посади поширюється імунітет учасника бойових дій. Це може стосуватися деяких керівників”, – сподівається Олександра.
При цьому в Держслужбі з питань інвалідів та ветеранів України визнають, що процедури відмови від статусу АТО поки не існує. Статус учасника АТО дається раз і на все життя.
На останньому засіданні уряду Яценюк вкотре сказав, що Кабмін має ухвалити рішення по процедурі позбавлення статусу учасника АТО.
За словами Яценюка, статус учасника повинен надаватися виключно військовослужбовцям, співробітникам правоохоронних органів, людям, які зі зброєю в руках захищають країну: Міноборони (ВСУ), головне управління розвідки Міноборони, МВС, Держприкордонслужба, Нацгвардія, СБУ, Держспецзв’язку, Служба зовнішньої розвідки, УДО , ГосЧС, пенітенціарна служба, служба спецтранспорту.
Таким чином, якщо в Україні незабаром не буде обмежений список тих, хто може претендувати на отримання статусу учасника АТО, то повинен бути знайдений механізм, як дозволяти розголошувати інформацію про деякі з них.
“Відкрити інформацію про людей, отримавши статус АТО, можна тільки законодавчо, – говорить Олександра Дрига. – Але весь список відкривати не можна – можуть постраждати люди. Коли ми останній раз отримали статистику від комісії, то були здивовані, яка кількість людей отримало статус в держорганах та підприємствах. цей список більше, ніж той, що показала Тетяна Козаченко. Їх більше 200. Можливо, правильно було б оголошувати імена тих людей, які є держслужбовцями. і якщо вони відмовляться давати про себе таку інформацію – це буде знак, що статус вони можуть використовувати, щоб уникнути люстрації.”