Нещодавно помер перший прем’єр-міністр республіки Сінгапур, творець “сінгапурського економічного дива” Лі Куан Ю.
Політик вивів Сінгапур за рівнем життя та доходами на душу населення з країн третього світу на рівень перших – високоцивілізованих. Людина, яка довела, що ефективне управління державою неможливе без професійних та відповідальних службовців.
Для нашої країни – це одна з найболючіших тем. Адже ефективний чиновник – на вагу золота.
Державна фіскальна служба України у березні провела додатковий прийом документів від кандидатів, які мають намір зайняти посаду начальника Головного управління ДФС у Житомирській області. Документи подали 6 кандидатів.
Глянувши на список та біографію претендентів, я засмутилась. Більшість – це представники старої системи, які навряд принесуть в такий важливий державний орган «нове дихання».
Єдиний кандидатз-поза системи – Олег Комісарчук. Людина молода, але вже, схоже, досвідчена. Правда, видається, що він афільований з нардепом Розенблатом – працює на посаді директора ПП Аудиторська фірма «Фаворит». Та сподіваюсь, що це лише збіг, бо дуже хотілося б, щоб, у разі чого, службою управляла людина не заангажована.
На жаль, в теперішніх відомствах навіть у амбіційних людей, професійна деформація змінює свідомість. Через низьку зарплатню та стару систему, вони змушені займатись схемами та оборудками, що пов’язані з корупцією. Основний персонал в таких органах не часто висококваліфікований, а керівники хоч і мають здатність до реальних змін, але замішані в схемах, тому все лишається по-старому, а місцями й погіршується.
Саме тому, ми можемо та мусимо вимагати від керівництва держави призначати людей з високою репутацією, але при цьому маємо вимагати для них і достойну зарплатню. Адже, дивлячись на досвід Лі Куан Ю, можна ствердно говорити, якщо державні службовці отримуватимуть високу зарплатню, але у випадку корупційних дій відповідатимуть незалежно від висоти посади чи наближеності керівника до «верхівки», то через досить короткий час ми матимемо власне «житомирське диво».