Мій дідусь, якому біля 90 років, часто мені розповідав про війну. Але для мене і мого покоління – це була просто історія, щось дуже далеке і нереальне в наші часи.
Війна… В 21 столітті ми і подумати не могли, що з нами може щось подібне статись. Тільки зараз наша нація, а особливо молоде покоління, зрозуміли що таке патріотизм і що таке молитва про мир. Ця трагедія нашого народу торкнулась кожного де б він не жив, на сході, чи в іншій частини України, чи за її межами. Наші друзі, батьки, навіть дідусі захищають від ворожого нападу нашу землю. Це наша країна, де ми народились і живемо, і захищати її нам від підступного ворога. Іншої батьківщини в нас немає.
Як два паралельні світи, як дві різні реальності, де в одній йде повсякденне життя, а в іншій – смертельні бої за вітчизну. Це настільки жахливо, що я думаю, що кожний українець, кожна сім’я має одне бажання – бажання миру і спокою. Тому що навіть ті, які не на війні – спокійно не сплять. Всі ми намагаємось хто чим може допомогти нашій армії, її добровольцям і людям, які постраждали від війни, родинам, які були змушені виїхати із своїх домівок. Добровольці йдуть воювати, армія виконує свій обов’язок перед державою, а матері і жінки моляться за своїх дітей і чоловіків. Волонтери працюють за покликом серця, навіть діти малюють малюнки солдатам, щоб підтримати їх. Кожний повинен зробити все можливе, щоб ця війна найшвидше скінчилась. Тому що цінність самого життя – понад усе. Матері народжують своїх дітей для того, щоб вони жили, а не вмирали. Щоб вони цей світ робили кращим, а не руйнували його. Всі ми – проти війни. Але захистити свою країну ми зобов’язані.
І в цьому плані – професія співака чи артиста, як і будь-якої іншої відомої публічної людини, накладає на неї велику відповідальність. Люди прислуховуються до кожного слова, вірять і сподіваються. Тому артист чи співак зобов’язаний в такі часи вести за собою людей у правильному напрямку. Згуртовувати їх, підіймати їх патріотичний дух. Не заробляти в такі часи на своїй популярності чи людях, а допомагати їм. А це – благодійні концерти для підтримки армії чи конкретних людей. Чи різні інші благодійні для артиста акції чи заходи. І в цей момент артист своєю творчістю повинен виховувати смаки людей. Саме завдяки його творчості, чи здобуткам його люблять, довіряють йому. Тому артист повинен зробити все можливе, дати надію, згуртувати чи повести за собою людей або підіймати бойовий дух солдат. Тому саме в такий час і репертуар співака повинен бути не розважальним, а більш патріотичним. Ось ми і повернулися до української пісні, до нашої найкращої лірики, до нашого коріння. Наш гімн уже всі навчилися співати. І співають його за покликом серця! Як молитву, як надію і віру в незламність нашого духу!
Для мене таким прикладом артистів є наші відомі співаки як Святослав Вакарчук, Олег Скрипка, Кузьма Скрябін та багато інших. Я ще молодий співак, але намагаюсь на свому місці робити все можливе для допомоги нашій країні.
Але варто сказати ще одну річ, дуже важливу в усі часи. Є люди, в тому числі і співаки, і артисти, які в усі часи працювали на благо своєї держави чи області, а є багато таких, в тому числі і громадських діячів, політиків, чиновників, журналістів, які просто використовують такі важкі часи на своє збагачення чи піар. Це недопустимо і ганебно! Прості люди не повинні всю інформацію із ЗМІ сприймати за 100%-ву правду. Потрібно вчитись думати і аналізувати! Ось тоді ми і вистоїмо і переможемо ворога, як зовнішнього так і внутрішнього! Я вірю, що кожний із нас саме в такі часи і формує наше майбутнє! І ми, українці, варті гідної, вільної, благополучної, щасливої і єдиної держави! А всі ті негідники з часом відсіються і відійдуть у минуле. Слава Україні і її Героям! Дух нашої нації непереможний!
