Проблема валютних позичальників та депозитних вкладників сколихнула всю Україну. І на вулицях, і в міському транспорті, і на роботі, і в соцмережах, і в родинах, і серед друзів ідуть дискусії що до валютних позичальників.
Судячи з розмов політиків, вирішення проблеми валютних кредитів в Україні впирається не в економічний фактор, а в звичайну людську жадібність і ненаситність. Основні аргументи проти реструктуризації кредитів, які стали непосильними для людей через різку інфляцію, звучать так: «а про що вони думали, коли брали свої кредити в валюті?» і «а чим гірші ті, хто вже виплатив кредити без всякої реструктуризації?»
Які можуть бути претензії до позичальників, коли сама держава не злазить з голки іноземних кредитів і постійно говорить про їх реструктуризацію, та про дефолт? Нелогічно ці обвинувачення чути від політиків і чиновників, з вини яких, власне, валютні кредити і стали непосильними для громадян України. Наші «народні обранці» як закривали так і закривають очі та вуха на молитви народу і продовжують вирішувати свої проблеми за рахунок людей.
В Верховній Раді у другому читанні був прийнятий, більшістю голосів, закон №1558-1 «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті.» Та на жаль, цей закон став кісткою у горлі для наших державних керівників і був неправомірно відправлений на третє читання.
Паралельно банки, розуміючи, що втрачають свій надприбуток влаштували інформаційну війну проти позичальників, звинувачуючи їх у всіх бідах!
Байка 1. У разі прийняття закону «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті »(№ 1558-1) в першу чергу постраждають БАНКИ. Перерахунок валютних кредитів у гривню за курсом 5,05 грн. призведе до припинення діяльності ще як мінімум 50 фінансових установ. Запропонована схема перекладу боргів в гривню принесе банкам збитки у розмірі 100 млрд. грн. Ще 2 млрд. грн. фінансисти втратять на занижених відсотках. Нові банки-банкрути стануть проблемою не тільки для клієнтів, а й держави.
Реальність. У 2009 р НБУ заборонив комерційним банкам видавати споживчі кредити у валюті. Тобто всі існуючі на сьогоднішній день споживчі кредити у валюті були видані позичальникам в період з 2004 по 2008 рр. Відповідно, закон поширюється на тих позичальників, які платять по своєму кредиту від 7 років і більше. Не важко порахувати, що сума, взята у банку в борг (тіло кредиту) усіма позичальниками вже виплачена і зараз позичальник винен банку відсотки, тобто його надприбуток. Згадуємо про те, що в момент підписання договору позичальник одноразово заплатив банку 1,5%, від суми кредиту, тобто покрив його первинні витрати. У 2011 р банки повернули дешеві міжнародні кредити, взяті під 3-4% і підмінили їх на власні кошти у вигляді кредитування з особистого офшору під 11%.
Ви все ще вірите в збитки банків?…
Якщо в 2013 р банківська система України отримала прибутку 1,44 млрд. грн., сформувавши при цьому резерви під знецінення кредитів у сумі всього 24,5 млрд. грн., то 2014 р. став рекордним з отримання банкам збитків – 52,5 млрд. грн. Резервів було сформовано у розмірі 96,6 млрд. грн., а це означає, що банки, які не маючи реальних коштів, з повітря формували резерви. Навіщо? Щоб не платити податки до бюджету!
І при цьому розкладі банки, проголошують себе банкрутами?!
У 2014 р багато банків отримали доходи від переоцінки інших фінансових інструментів. Без згоди позичальників вони пакетами передавали заборгованості за валютними кредитами в наближені до них колекторські компанії або продавали іншим банкам. У 2013 р. загальний дохід від таких операцій становив 0,5 млрд. грн., А в 2014 – 5,0 млрд. грн. Маючи проблеми так званою прибутковістю, комерційні банки в 2014 р дозволили собі збільшити адміністративні витрати (зарплати ТОП менеджерам) на 5,1 млрд. У цьому ж році банки сформували резерви під знецінення дебіторської заборгованості по своїм операціям в сумі 1,54 млрд. грн. У 2013 р це значення було позитивним. Тобто банки змогли повернути в обіг 0,17 млрд. грн.
Напрошується питання: Необхідність формувати резерви виникає з бажання привласнити ці резерви співробітниками банку? .. У 2014 р НБУ видав комерційним банкам, в т.ч. і з іноземним капіталом, рефінансування для так званої підтримки ліквідності і забезпечення виконання банками своїх зобов’язань перед вкладниками. Загальний обсяг виділених НБУ комерційним банкам кредитів рефінансування в 2014 р склав 222,26 млрд. грн., в т.ч. строком на більш ніж 30 календарних днів – 115,6 млрд. грн. Обсяг повернених банками раніше виданих НБУ кредитів рефінансування в 2014 р склав 189,43 млрд. грн. Станом на 01.01.2015 загальний обсяг заборгованості комерційних банків за кредитами рефінансування перед НБУ становив 108,95 млрд. грн.
У більшість банків, які отримали кредити рефінансування в 2014 р, введена тимчасова адміністрація і вони визнані неплатоспроможними. Таким чином, НБУ, в особливо великих розмірах підтримуючи олігархів, не боявся важких наслідків для стану банківської системи. Підтримавши ж валютних позичальників, він передрікає повний крах цієї системи!
Байка 2. Валютні кредити бралися зовсім не для вирішення поточних життєвих проблем, а для «красивого життя», для отримання максимальної вигоди від спекуляцій з нерухомістю. І чим більше був кредит і апетити позичальника, тим більше «навар».
Реальність. Заможні позичальники розібралися зі своїми валютними кредитами ще в 2009 р, як тільки зрозуміли, що «навару» і вигоди вони від своїх елітних будинків і квартир вже не отримають. Багато хто з них закрили свої кредити з дисконтом, деякі просто повернули банку заставу.
У позичальника, що живе від зарплати до зарплати таких можливостей, на жаль, не було і немає. На сьогодні «щасливі» володарі валютних кредитів живуть в малометражних і малопривабливих «хрущовках», які купувалися в кредит на страшному піку цін. І не їхня вина в тому, що ринок нерухомості був штучно перегрітий, а держава допустила жахливу недбалість, дозволивши в країні валютне кредитування і не забезпечивши стабільність національної грошової одиниці.
В 2008 р. сім”я, отримуючи загалом 10 000 грн.( 2000 у.о.), спроможна була виплачувати щомісячно 1000 у.о. за іпотечну квартиру без шкоди для сім,ї. В 2009р. – 10000 грн. переросли в 1250 у.о., в 2015 – 460 у.о. У чому ж полягає жадібність позичальника? Як йому з 460 у.о. викрутити 1000 у.о. при нинішньому стані економіки та ринку праці? І найголовніше: ДЕ ЖИТИМЕ ПОЗИЧАЛЬНИК З СІМ’ЄЮ, УРАЗІ НЕ ПРИЙНЯТТЯ ЗАКОНУ?!
Повірте, не стане людина, що брала кредит на елітну машину або на четверту за рахунком квартиру, здійснювати суїцид (237 позичальників доведені фінансовими установами до самогубства !!!) або йти на смертельний злочин зі зброєю в руках, захищаючи ЄДИНИЙ дах над головою своєї родини!
Байка 3. У травні набув чинності Меморандум про реструктуризацію валютних кредитів під яким поставили свої підписи керівники банків з найбільшим обсягом виданих валютних позик. За цією угодою фінансисти прощають половину боргу в доларах або євро. Тоді як багато позичальників, що отримали кредити на придбання єдиного житла, знайшли розуміння у банкірів. І або провели реструктуризацію свого боргу, що передбачає списання 50% суми, або близькі до завершення переговорів. Але такі умови влаштовують не всіх боржників, особливо тих, хто воліє жити на широку ногу за рахунок банківських кредитів.
Реальність. По-перше, документ, званий «меморандумом», таким назвати не можна. Меморандум – це угода сторін, компроміс, отриманий в результаті переговорів учасників процесу. Учасники даного процесу – Комерційні банки і позичальники, вірно?… А меморандум обговорили і підписали НБУ і кілька комерційних банків без участі позичальників… Значить – це мІморандум, і ніяк не інакше!
По-друге, документ підписали далеко не всі комерційні банки, відповідно виникає питання, як же бути іншим позичальникам? По-третє – умови меморандуму зовсім не такі, якими їх в рожевих фарбах розписують в засобах масових інформацій. І якщо уважно вивчити його зміст, стає ясно, що це чергова пастка для позичальника, яких йому не мало вже було розтавлено за останні роки. І по-четверте: на широку ногу з валютним кредитом жити по визначенню НЕ МОЖЛИВО! Померти з голоду – так, а от від переїдання – чистісінька фантастика!
Байка 4. Чи погодяться вкладники, які вирішили у свій час перевести свої кошти у тверду валюту, пожертвувати ними на користь тих, хто волів зайняти великі суми для цілей, не пов’язаних з вирішенням нагальних життєвих проблем? Чи погодяться вони з тим, щоб їхні внески теж перерахували по курсу 5,05 грн./$? І чи погодяться вони отримати від Фонду гарантування вкладів фізосіб максимум 200 тис. грн. (Близько $ 9,3 тис.), Якщо сума, що зберігається на рахунках, істотно перевищувала цей законодавчо встановлену межу?
Реальність. По-перше, придбання ЄДИНОГО житла і є нагальна життєва проблема, чого не скажеш про вклади, і вже тим більше про валютні. По-друге, фонд гарантування вкладів і не збирався виплачувати вкладникам їхні заощадження в валюті. По-третє: станом на 01.101.2015 р строкові вклади фізичних і юридичних осіб в іноземній валюті становили 233,1 млрд.грн. або 67% загального обсягу виданих в іноземній валюті кредитів.
Вище вже був озвучений той факт, що валютні позичальники розмір тіла кредиту вже виплатили в повному обсязі, зараз банки вичавлюють відсотки, тобто надприбутки. А ось Фонд гарантування вкладів компенсує вкладені кошти або в т.ч. і відсотки? .. По-четверте, позикові кошти (депозити) є короткостроковими (короткі гроші) і вони повинні постійно поповнюватися. Кредити ж – довгострокові (довгі гроші) і лише малий відсоток іпотечного кредиту закладений в розмір депозиту, не варто це забувати. І по-п’яте, результатом діяльності банків у першому кварталі 2015 стали збитки в сумі 80,9 млрд. грн., При цьому на формування резервів під кредитні операції направлено 108,6 млрд. грн.
В цей обсяг включені сформовані резерви неплатоспроможним банкам у розмірі 68,1 млрд. грн. Вся заборгованість за валютними кредитами юридичних і фізичних осіб у них становить усього 48,9млрд. грн., а загальний обсяг сформованих резервів – 78,0 млрд. грн., тобто резервів сформовано на 29,1 млрд. БІЛЬШЕ, НІЖ ВСЯ ЗАБОРГОВАНІСТЬ! Можна тільки здогадуватися, для чого це зроблено.
Приміром, два найбільших неплатоспроможних банки при вкрай низькому рівні виконання кредитних зобов’язань за перший квартал 2015 різко зменшили заборгованість за споживчими кредитами в іноземній валюті: ПАТ «Банк Надра» з 15,3 до 3,2 млрд. грн., а КБ «Дельта» – з 5,8 до 3,8 млрд. грн.! Чистий процентний дохід комерційних банків за 1 квартал 2015 становить 13,9 млрд. грн., в т.ч. неплатоспроможних банків – 0,7 млрд. грн. І це на тлі масових неплатежів по іпотечним валютним кредитам!
Виникає питання: при таких доходах комерційні банки не можуть чи не хочуть повертати вкладникам їх валютні депозити?! Схоже,що заощадження вже давно привласнено і не будь валютних позичальників, банкам довелося б їх придумати ….
Байка 5. Виникне загроза нового витка девальвації гривні, що заново перезапустить весь пласт проблем, з якими зараз зіткнувся кожен українець. Справа в тому що при конвертації валютних кредитів за запропонованою в законопроекті схемою, банки зіткнуться з необхідністю закупівлі валюти для розрахунків з клієнтами,які довірили їм іноземну валюту.
Реальність. Обвал національної валюти в 2014 р в першу чергу спровокували комерційні банки. Якщо за весь період 2014 доходи від операцій з іноземною валютою разом з її переоцінкою склали 5,0 млрд. грн., то за перший квартал 2015 цей показник фактично став збитковим на суму аж 7,6 млрд. грн. (Виключені «Надра» – 6,98млрд. грн. і «Дельта» – 1,1 млрд. грн.) У результаті «Надрівських» і «Дельтовських» валютних махінацій показники всієї банківської системи стали позитивними.
Саме НБУ, нібито підтримуючи грошово-кредитний ринок України, рефінансуванням комерційних банків знецінював національну грошову одиницю через емісію коштів. Отримане рефінансування практично всі комерційні банки направили на міжбанківський ринок де скуповували валюту, і це призводило до ще більшого попиту на неї. Для спекуляції з валютою було використано близько 30% розміру рефінансування, тобто більше 66,0 млрд. грн., отримано 6,5 млрд. грн. доходів від операцій з валютою. Це перевищує аналогічні доходи за 2013 майже в 3 рази (2,5 млрд. грн.) Заборгованість фізичних осіб за кредитами в іноземній валюті на поточний момент становить 60,3 млрд. грн., в т.ч. в платоспроможних банках – 53,2 млрд. грн. Загальний обсяг кредитів в іноземній валюті (кредити як фізичних, так і юридичних осіб) становить 513,7 млрд. грн. Фізичні особи в цьому обсязі – 11,7%. Платоспроможні банки під ВСІ валютні кредити сформували 33,7 млрд. грн. резервів.
Значить, комерційні банки без єдиного ризику, як для власного фінансового стану, так і для економіки країни,запросто можуть списати курсову різницю по реструктуризації кредитів фізичним особам. Можуть! Але не хочуть ….
Байка 6. Прийняття законопроекту потребує додаткових витрат з бюджету і викличе негативні наслідки інфляції для громадян України.
Реальність. У 2014 р. ВР прийняла закон №8351 – парламент списав борги за природний газ тепло-газопостачальним підприємствам (облгазам), НАК «Нафтогаз України» та їх ДП. Списана сума заборгованості склала 52,0 млрд. грн., в т.ч. 24,0 млрд. грн. – заборгованість перед держбюджетом. Паралельно цей закон вніс зміни в податковий кодекс України, згідно якого операції зі списання заборгованості в ПЕК виводяться з-під оподаткування податком на додану вартість та податку на прибуток підприємств, також списується борг «Нафтогазу» та його дочірніх підприємств, а також приватних облгазів і обленерго перед державним бюджетом України.
Звідси виходить, що наші олігархи – «найбідніші» верстви населення і тільки для них складаються рятівні закони. Так хто зробив додаткові витрати з бюджету?! Хто викликав інфляцію, яка тяжким тягарем лягла на плечі громадян України?
Байка 7. Після реструктуризації не всі позичальники погасять валютні борги перед банками.
Реальність. Так, дійсно, є мала частина позичальників, яка, завдяки плачевній економічній ситуації в країні, на даний момент не має ніяких джерел для доходів.
Але ці люди, рано чи пізно, знайдуть нову роботу і почнуть виконувати свої договірні зобов’язання перед банками, або будуть змушені повернути заставне майно.
Слід зазначити, що прийняття закону скасує мораторій на відчуження заставного майна. Левова частка позичальників зможе увійти до стабільного графіка платежів, в суспільстві зніметься напруга, а банки отримають позитивну статистику. Якщо валютні кредити не будуть переведені в гривню на прийнятних для позичальника умовах, комерційні банки не зможуть отримати від позичальника взагалі нічого. А, як кажуть, краще рубль зі ста, ніж мільйон з нічого. І менший дохід ніколи збитком не рахувався!
Байка 8. Закон фактично ставить валютних позичальників у більш вигідне становище по відношенню до гривневих позичальників і до громадян, які взагалі не мають кредитів.
Реальність. Давайте будемо чесні і скажемо про те, що гривневі кредити видавалися виключно громадянам з високою офіційною зарплатою. Видаючи кредити в валюті, банк часто закривав очі на низький підтверджений дохід позичальника та створював ще масу інших послаблень, паралельно придумуючи всілякі труднощі при отриманні кредитів у гривні.
У 2008 р. багато банків просто не видавали кредити в національній валюті, зате активно нав’язували франки! Відділення банків отримували рознарядку з планом на видачу валютних кредитів, та їх співробітники робили все, щоб позичальник взяв саме його.
Наприкінці 2008 року гривня девальвувала більш, ніж на 50% і з цього моменту валютний позичальник опинився в умовах набагато більш програшних, ніж гривневий. Тому, після прийняття закону № 1558-1 положення гривневого і валютного позичальника просто зрівняються. Що ж до середньостатистичного громадянина України, у якого немає кредиту, але він вважає, що валютному позичальникові після закону все дістанеться «на шару» – він дуже і дуже глибоко помиляється. Нерухомість в порівнянні з 2008 р впала в ціні в 3 рази. За квартиру вартістю 50 000 у.о. валютний позичальник уже заплатив 150 000 у.о. і повинен ще стільки ж … Все ще заздрите? ..
І на останок хочеться відзначити, що останнім часом у всіх ЗМІ спостерігається масова атака на валютних позичальників. Зберігши обітницю мовчання, стосовно цієї теми, цілий рік, ЗМІ сьогодні, як на підбір присвячують дорогоцінний ефірний час в прайм-тайм сюжетам про катастрофічну шкоду, яку буде завдано країні прийняттям закону №1558-1.
Самі тиражовані газети присвячують цій темі цілі розвороти. В інтернеті шквал обурення скривджених (чи таки!) громадян. На вулицях Києва з’явилися біг-борди по валютній тематиці – стережіться!
Валютних позичальників називають то інфантильними олігофренами, бомжами і люмпенами, то проплаченими провокаторами, аферистами і хапугами, то шукачами дармового красивого життя.
Панове, минулий рік відкрив мільйони пар затуманених очей, прояснив мільйони заватненних мізків, підняв завісу над «кришталево чесними» ЗМІ! Ми вже знаємо, що таке інформаційна війна, замовні статті, інтернет тролі, боти, що таке управління громадською думкою. Ми вже знаємо, як за допомогою ЗМІ сіють паніку і ненависть, згуртовують людей навколо помилкових цілей, стравлюють одну частину суспільства з іншою.
Ми вже навчилися розуміти, що Ви, панове, здійснюєте відволікаючі маневри, щоб відвести «біду» від себе. Ви придумуєте все нові уособлення народних бід!
Так для кого ж страшний і не вигідний закон 1558-1?
Виключно комерційним банкам і їх кишеньковим структурам! І саме тому вони готові понести витрати на анти піар закону аби не втратити свої надприбутки.
Ну що, народе України, ви готові вийти із тіні і захищати свої домівки та інтереси , в ім’я щасливого майбутнього ваших дітей?
ГО Фінансовий майдан м. Житомира.
0674105901, 0931145452.