Відомий житомирський художник, графік Микола Бутковський порадував поціновувачів прекрасного ювілейною персональною виставкою, яка почалася 17 липня і триватиме до 6 серпня у виставковій залі за адресою вул. Театральна, 8 (з 10 до 18 години).
Інтерв’ю проходило у виставковій залі в присутності виставлених картин. Микола — щира, світла людина та талановитий художник. Він є автором понад двадцяти персональних виставок. Твори художника знаходяться в приватних колекціях України та багатьох країн світу.
— Миколо, коли Ви відкрили в собі талант художника?
— Я довгий час займався спортом, їздив на змагання, на збори, тому малював переважно спортсменів. А потім мій знайомий художник Юрій Цимбалюк запропонував мені помалювати кроликів, кіз, інших тварин. Я спробував, і вийшло доволі цікаво, тому Юрій вирішив завести мене в художню школу, фактично силоміць. Звісно, що я був старшим за всіх учнів, що там навчалися, адже був вже в дев’ятому класі, а вони лише в шостому. Мені було спочатку не зручно, бо вони були справжніми майстрами пензля, а я лише початківцем. Я ще не знав, чим буду займатись, але твердо вирішив, що буду робити те, що допоможе прожити кожен день цікаво.
— Як батьки віднеслись до Вашого захоплення?
— Батько казав мені: «Ти ж людей дуриш. Те, що ти малюєш, несправжнє. Його не можна з’їсти, в руки взяти. Я будую будинки, в них живуть люди. А яке застосування твоїм роботам?». Я йому відповів, що створюю настрій, яким людина може прожити багато разів, а не просто з’їсти і забути його. Ось в чому вся складність.
— Яка тематика виставки?
— Люди, відношення між ними, співвідношення людини із оточенням. Велика кількість творів пов’язана з грецькою міфологією, із моментами особистого життя. Я проектую особисті відчуття на міфологічні сюжети або створюю свою міфологічну ситуацію, якої не існувало.
— Чому саме таку тематику обрали? В чому особливість цієї виставки?
— Тематика передається від виставки до виставки і ця не стала винятком. Але вона особлива, бо присвячена моєму п’ятдесятип’ятиріччю. Тут багато творів різних років, не тільки останніх. Між деякими творами можлива різниця навіть в десять років. Цю виставку мені хотілося зробити цільнонаповненою.
— Які цікаві історії у Вас пов’язані з малюванням?
— Дуже часто люди бачать себе на моїх картинах, проте з натури я не малюю, а відтворюю образи з уяви. Натура веде за собою, а художник повинен вести зображення від своєї уяви, хоча це й складніше.
— Що для Вас мистецтво?
— Мистецтво — це не тільки об’єкт, це те, що художник пережив і відтворив. Кожен твір — це мікрокосмос життя, оточення, знань, співіснування художника зі світом. Мистецтво — це не просто картинка. Я хочу, щоб всі люди відчули його, пропустили через себе. На жаль, зараз такий складний час і людям не до цього.
— Які види мистецтва Вам подобаються?
— Будь-які: абстрактне, лубок, народне, горшки, які створюють майстри. Мені все подобається, я все люблю, але щось мені ближче, а щось ні.
— Яким для Вас є сучасне мистецтво?
— Чим відрізняється столиця від провінції? В столиці художник створює свою думку, ні від кого не залежну, вишукану. А провінція завжди хоче бути кращою, ніж столиця. Не потрібно робити краще, ти повинен бути сам собою, але прагнути довершеності у роботі. Будь ти мистецтвознавець, художник, музикант чи журналіст. Столиця повинна бути в душі кожного.
— Де Ви черпаєте натхнення?
— В оточенні, в людях, які знаходяться поруч. Спілкуючись з людьми, я отримую задоволення, помічаю якість особливості, які потім відтворюю на картинах. Ми повинні радіти з того, що живемо, що, прокинувшись, бачимо красу навколо себе, дихаємо повітрям, п’ємо воду та їмо їжу. Ми повинні отримувати задоволення від життя, а не просто існувати.
— Миколо, що порадите читачам Репортера?
— Якщо у Вас є вільна хвилинка, почитайте книжку, подивіться гарний фільм, сходіть на виставку. Не обов’язково йти на всі підряд, сходіть на ту, яка Вас найбільше приваблює. Для того, щоб отримати задоволення.
Репортер Житомира бажає Миколі натхнення, наснаги та завжди отримувати задоволення від життя.
Юлія Скублєвська
Я ще не знав, чим буду займатись, але твердо вирішив, що буду робити те, що допоможе прожити кожен день цікаво.