Коли моїй донці Соломії було 2,5 року, ми прогулювалися повз житомирський дитячий садок і вона захотіла погратися з малятами. Але виховательки суворо заборонили: «Ваша донька ще не відвідує дитячий садок, тож ми не знаємо нічого про її вакцинацію. А раптом у неї немає всіх щеплень! Ні, їй не можна гратися з іншими дітьми!».
Мене це здалося з одного боку логічним, а з другого – ірраціональним. Проте я не мала часу над цим довго міркувати. Моя дитина влаштувала істерику, бо хто-хто, а вона точно не розуміла, чому дорослі тітки не дозволяють їй гратися з іншими малюками.
Кожна українська мати знає: якщо бажаєш віддати свою дитину до будь-якого навчального закладу, маєш насамперед пред’явити медичну довідку про те, що твій малюк отримав усі необхідні вакцини. В Канаді, де величезна кількість іммігрантів із «невідомо яких країн», і, відповідно, якщо слідувати за українською логікою, більша вірогідність появи якоїсь зарази, не вимагають довідки про щеплення від батьків, чия дитина має відвідувати дитячий садок, школу чи інший навчальний заклад.
Спочатку – лист…
Це був для мене культурний шок: донька відвідує канадський дитячий садок, чому ж у мене не поцікавилися, чи отримала вона всі необхідні щеплення? Відповідь з’явилася аж через кілька місяців. Я отримала лист від медсестри початкової школи, яку відвідує Соломія. На відміну від України, медсестра не відсиджується у самій школі. Вона працює в медичному центрі – «Johnstone Crossing Community Health Centre» в нашому місті Ред Дірі. У листі нас просили принести довідку про щеплення дитини до медичного центру.
У мене була така довідка – українською мовою. Так, я – одна з тих матерів, які позитивно ставляться до щеплень, моя дитина в чотири роки, на момент від’їзду з України, отримала всю необхідну вакцинацію. Працівниця реєстратури «Johnstone Crossing Community Health Centre» зняла копію зі згаданої української довідки й сказала, що буде зроблено її переклад на англійську мову. Потім мені передзвонять.
Справді, через тиждень-другий зателефонували з медичного центру. Запитали, коли нам зручно прийти. Ми домовилися на конкретні день і годину.
Вакцинація з… перекладачем
У центрі нас зустріла медсестра й запросила до кабінету. Вона запитала, чи хочу я скористатися послугами перекладача і якою мовою мені краще спілкуватися. Я сказала, що бажаю скористатися послугами перекладача, який знає українську мову.
Медсестра подзвонила до перекладацького центру й увімкнула голосний зв’язок. Хоча вона попросила перекладача, який знає українську мову, зі мною спілкувався російськомовний. Все потім, прощаючись із медсестрою, сказала їй, що я спілкувалася насправді не українською, а російською. Вона здвигнула плечима й зробила великі очі. Це звична справа для канадців – вони не бачать різниці між Україною і Росією. Але це вже – інша тема…
Отож медсестра сказала мені, що моя донька потребує таких щеплень: MenconC (Meningococcol conjugate monovalent), PNEU-C13 (Pneumococcal 13-conjugate), dTap-IPV (Diphtheria, Tetanus, Acellular Pertussis\IPV). Тобто це були щеплення від менінгіту, пневмонії, дифтерії, правця і кашлюку. Виробники вакцини – США і Канада. Мені детально роз’яснили, які можуть бути побічні ефекти (почервоніння і біль в місці уколу, підвищення температури тіла, нудота, діарея, підвищені збудливість і втомлюваність тощо). Я підписала відповідні документи. Вся вакцинація – безкоштовна, за рахунок медичного страхування провінції Альберта.
Це були чотири уколи – по два в кожне передпліччя. І їх зробили в той самий день! Звісно, я переживала, але мене запевнили, що це – звична справа. Після уколів медсестра попросила нас ще 15 хвилин залишатися у приміщенні центру про всяк випадок.
Нудота, біль…
Побічні ефекти були – Соломія відчувала біль у місці уколу й наступного дня її сильно нудило, вона швидко втомлювалася. Через два дні все минуло.
Я зателефонувала до знайомої молодій матусі Ксені, яка родом із Тернополя й нині проживає в Ред Дірі, й вона мені розповіла подібну історію. Коли її молодшій донці було трохи більше року й вона саме-саме почала самостійно ходити, надійшов лист із вищезгаданого центру з пропозицією зробити маляті щеплення. Ксеня – теж із тих матерів, які обома руками – за імунізацію. Тож в один день її донці зробили аж шість щеплень одним уколом у ніжку.
Наступного дня її донька перестала ходити! Чи варто сказати, що пережили батьки? А ще наступного – все минулося. Це був лише побічний ефект.
Вакцинація – приватна справа
На відміну від України, в Канаді сфера освіти не втручається в медичну, й навпаки. Звісно, між ними є взаємозв’язок, проте він – не диктаторський, а пояснювально-рекомендаційний. Якщо дитина зовсім не отримала щеплень, їй не мають права відмовити в отриманні всіх рівнів освіти. Імунізація – це приватна справа лише батьків і їхніх дітей!
Марія ХІМИЧ.
P.S. Передрук авторських матеріалів Марії Хімич – лише з її особистої згоди. Із запитаннями звертатися на електронну адресу: mariia.khimych@gmail.com