«Репортер Житомира» взяв інтерв’ю у фронтмена гурту «Night on Fire»
Кількість учасників: 3.
Дмитро Бєлов (постійний учасник). Музикант, письменник, щасливий батько, має сина Кліма віком один рік і три місяці. Фронтмен групи, вокаліст, гітарист, автор пісень і музики, засновник гурту (http://vk.com/quickatmo).
Сесійні музиканти — Сергій Долецький та Ігор Рубаха.
Рік заснування: 2015.
Стиль: Garage, Psychedelic-rock, Rock-n-Roll, Stoner, Blues-Rock, Alternative.
Концерти: 12.07.2015 — Київ, «Диван» з «The Curse Of Wendigo».
22.05.2015 — Вінниця, «Vault Studio» з «Southwater Kid».
21.09.2015 — Вінниця, «Royal Pub» з «Hypnotunez», «Southwater Kid», «Cheeky Beast».
На їхньому рахунку міні-альбом «WILD», який декілька тижнів був в топах світового музичного сайту «Bandcamp». Також максі-сингл, що включає в себе дві пісні: «I don’t regret» та «Not fuc..ing bohemians».
— Чим Вас приваблює стиль, який Ви обрали?
— Закоханий у музику, що здатна заворожувати, тримати у такому містичному трансі. Музика, що зупиняє час, що насичує душу тривогою та захватом. Психоделік-рок, стоунер — дуже цікаві жанри. Вони створені на межі багатьох напрямків і можуть принести насолоду майже кожному слухачеві.
— Чи не витісняє сценічний образ Ваше особисте «Я» у звичайному житті?
— Ні, у звичайному житті я спокійний, дорослий чоловік та батько. Якщо і є «сценічний образ», то це майже копія мене у повсякденному житті. Я знаходжуся далеко від того американізованого образу буйної рок-зірки, що весь час тусить. Загалом, я або проводжу час із родиною, або пишу щось нове, читаю книжки та зустрічаюся із друзями. Звичайний день у звичайному житті.
— Як познайомилися з дружиною і чим вона вас вразила?
— Ми з дружиною дуже близькі. Підтримуємо один одного у всьому. Звичайно, бувають спірні моменти, але компроміси знаходяться дуже швидко. Зустрілися ми на одній із рокнрольних вечірок. Бідна натерпілася мого безкінечного монологу про жагу до рок-музики. Але зараз Аня підтримує мене у моїй справі та навіть допомагає. Наприклад, обкладинка до першого «EP WILD» — це її рук справа. А на обкладинці максі-синглу — сама Аня, тільки стоїть спиною до нас. Проте татуювання справжнє. Скажу, що мені дуже повезло із дружиною і я щаслива людина.
— Ким бачите у майбутньому свого сина?
— Клім, дуже здібний, незважаючи на юний вік. В нього є власна гітара, при тому не дитяча, а класична, для дорослих. Він дуже полюбляє грати на ній, чіпляє пальчиками струни та носить її по всій квартирі. Нещодавно побачив, як я настроюю гітару і відтепер теж так робить. Ми були на студії «МузRoom», де він грав на барабанах. Дуже кумедний малий. Щодо його майбутнього… Нехай воно буде світлим та мирним, все інше прийде саме. Ми з дружиною намагаємося вчити його бути доброю людиною.
— Ви поєднуєте декілька ролей одночасно: батько, музикант, письменник. Як вам це вдається? Як, на вашу думку, потрібно використовувати власний час?
— Час… Його завжди не вистачає, але потрібно встигати в усіх напрямках. Мені дуже допомагає розклад справ. Тому я майже завжди все встигаю зробити. Батьком бути важко, але якщо ви полюбите свою дитину, як я Кліма, ви зрозумієте, що все дуже просто. Музика та письменництво — це моє хобі і, водночас, робота. Як казав Конфуцій: «Робіть те, що любите робити, і у вашому житті не буде жодного робочого дня».
— Про що мріяли в дитинстві і чи втілили ви якісь з цих мрій в життя?
— В дитинстві я мріяв бути археологом, дуже багато читав. Міфи, перекази, якісь книжки про стародавні епохи, міста, цивілізації. Звичайно, я не став археологом, але дізнався багато про всесвіт, його історію. У школі казали, що я ерудит. Читання дуже допомогло мені у житті та привело до улюбленої справи.
— Хотіли б стрибнути з парашутом чи займатися бандж-джампінгом або якимось іншим екстремальним видом спорту?
— З 17 років я катаюся на скейтборді, сноуборді, роликах. Часом і зараз виходжу поганяти, але не часто. Щодо стрибків із парашутами та різних джампінгів я відношуся з повагою. Та все ж таки мені краще коли я відчуваю землю під ногами.
— Рутина часто пригнічує людей. Чи є у вас таке почуття? Якщо так, то розкажіть про свої методи його позбутися.
— Рутина? Ні, не чув. Люди, робіть що завгодно, все, що заманеться, все, що ви полюбляєте — і рутина омине вас. У світі стільки цікавого: захоплюючі подорожі, неймовірна природа, неочікувані зустрічі. Не сидіть на місці. Диван стоятиме на місці, а час ваш швидко сплине. Гоу, вперед і тільки вперед.
— Що для вас популярність? І чи хворіли «зірковою хворобою»?
— Популярність… В Україні багато класних гуртів. Гуртів, спроможних наробити валту на сцені. Багато з них звичайнісінькі хлопці та дівчата, з якими легко можна поспілкуватися.
Пафос залиште поп-зіркам нашого шоу-бізнесу. Ще не всі губи та зади підкачали ботексом, а вже крутять головою. Щодо нашого гурту, то ми дуже прості люди. Відомий ти чи ні, а людиною повинен бути нормальною.
— Що побажаєте читачам «Репортера Житомира»?
— Шановні читачі, слухайте якісну українську музику. Поважайте музикантів, підтримуйте їх як тільки можете. Будьте гарними людьми. Любіть свої родини та свою роботу. Піклуйтеся один про одного. Все це гарантує хороше майбутнє нам та нашій країні. Щиро ваші, Night on Fire.
Покликання на групу на сайті Вконтакті, де ви зможете послухати пісні гурту «Night on Fire», подивитися відео та завжди бути в курсі всіх новин, що стосуються гурту:
http://vk.com/nightonfire
З питаннями та пропозиціями звертатися до автора проекту за адресою: http://vk.com/foxy1815
Юлія Скублєвська
