Житомирянка Ірина зверталася до дитячого садочка ще в січні 2014 року, однак у вересні її дитина все ж не стала вихованцем дошкільного закладу. Причина – в нестачі місць. Жінка збиралася вийти на роботу, але змушена була доглядати дитину вдома.
Ірина: «Я втратила заробіток. Мені пропонували роботу, але я не мала з ким залишити свого сина. Та цього року все ж вдалося потрапити в садочок».
Історії таких мам не поодинокі, адже місць в дитячих навчальних закладах не вистачає.
Це підтверджує заступник начальника Житомирського міського управління освіти Світлана Ковтуненко: “На сьогодні в нас на 147 дітей 100 місць. Частина дітей на тимчасовому перебуванні. Наприклад, дитина перебуває в дитсадку із 8-ї ранку до 12-ї години. Окремі райони Житомира більш навантажені, аніж інші, наприклад, Малікова, Клосовського та Крошня. Менше навантажені Мальованка та Корбутівка».
В центрі міста теж такої проблеми не виникає. Там не потрібно реєструватися з часу народження дитини. До 2014 року дошкільнят зараховували за заявами в навчальні заклади. Та вже другий рік діє електронна реєстрація. Однак і така форма зарахування не може повністю гарантувати потрапляння дитини в садочок. Адже дітей багато, а кількість місць обмежена. До того ж пільговиків в навчальний заклад зараховують поперед черги.
Один із найпопулярніших Житомирських дошкільних закладів – центр розвитку дитини №53 на вулиці Бульвар Польський,7. Батьків приваблює комфорт. Тут є безкоштовний басейн для вихованців, взимку тепло, підлога із підігрівом, хороші вихователі. Тому в цей садочок реєструються батьки з різних куточків Житомира, і навіть з передмістя. Тому, якщо вони зареєструвалися раніше, то ті, хто живе поряд із садочком, можуть отримати відкоша та пораду звернутися в інший дошкільний заклад.
Бажаючи догодити батькам, керівництво закладу збільшило кількість місць в групах. При нормі 20 чоловік, списки груп нараховують 40 та більше дітей. Працівники садочка сподіваються лише, що всі дітки одразу не прийдуть. А якщо прийдуть? То де класти спати? Ліжечок не вистачає, за столики всі теж одразу не сядуть, деякі шафки доводиться ділити навпіл. Вихователі розповідають, що кількість вихованців почала активно зростати останні декілька років.
Любов Антонівна, вихователька: “Звичайно, складніше із такою кількістю дітей. Колись в групах було по 20 діток». Та все ж вихователі тут творчі оптимістичні люди, тому діткам приділяють максимум уваги. Наскільки це оцінюється фінансово – інше питання.
В часи СРСР більшість дитячих садочків були відомчими, тобто перебували в підпорядкуванні заводів, фабрик, підприємств і організацій, де виховувалася малеча працівників. В 90-х роках внаслідок демографічної кризи підприємства почали відмовлятись від соціальної сфери. Приміщення дитячих садочків продавали, віддавали в оренду або й закривали у зв’язку із малою кількістю діток.
Зараз демографічна ситуація покращується з кожним роком. Проте в цих приміщеннях й досі працюють загальноосвітні та приватні школи, філії приватних університетів та інші непрофільні установи.
В міському управлінні освіти повідомили, що на сьогодні відновлюється навчальний заклад 58, що на Крошні, а також 32-й садочок на вулиці Якубовського. Ці садочки повинні утеплити та створити умови перебування в них. Але начальник Житомирського міського управління капітального будівництва Дмитро Болейко сказав, що в цих приміщеннях поки що ремонт не розпочалося: “Там голі стіни. Треба все починати з нуля». Коли почнуть приймати вихованців ці два заклади, чиновник прогнозувати не береться. Про будівництво нових садочків поблизу того ж 53-го, що в районі Малікова, мови немає.
Альтернатива державним дитсадкам – приватні центри раннього розвитку. Там для дітей і творчі майстерні, і театральні та музичні гуртки. Але все це, зрозуміла річ, не безкоштовно. Ще дорожче обійдеться наймати няню-педагога для малюка. Тому в тих районах міста, де найбільше малюків, варто реєструватися в дитячі навчальні заклади завчасно та сподіватися на везіння.
Наталія Дехтієвська