Омелу на деревах можна сплутати зі звичайним листям у формі кулястих зелених кущів. Дубові ягоди (так ще називають омелу) зустрічаються на багатьох видах дерев: тополях, кленах, соснах, вербах, березах, акаціях та на деяких плодових деревах. Рослина селиться на вершині дерева або на його гілках.
Викладач Житомирського державного університету ім. І. Франка Іван Хомяк розповів Репортеру Житомира, що омела поширена на Поліссі, в Лісостепу, на півночі Степу та Криму. А розносять омелу птахи, яких приваблюють її ягоди.
«Омела розповсюджується за допомогою птахів, переважно дроздів та воронових. В плодах омели, які приваблюють пернатих є клейка речовина вісцин. Птахи перелітають з дерева на дерево, зчищають із дзьоба приклеєне до нього насіння. Також вони поширюють насіння із послідом. Коли вісцин засихає, насіння починає проростати. Проростковий корінець пронизує кору дерева і розростається в широку пластинку-ґаусторію. Потім виростає відомий нам кущ омели», – Іван Хомяк.
Приріст листя зменшується на 18%, а пагона на 40-60%. Частина дерева, вражена омелою, стає крихкою, дерево хворіє та гине. Гілки, які самовільно обломлюються, загрожують пішоходам та автомобілям.
Аби врятувати дерево, уражені гілки обрізають. Якщо це повторювати регулярно, то на певний час можна призупинити поширення. Якщо ж рослина занапастила понад 60% дерева, то його треба зрізати. Аби уникнути розповсюдження омели, можна також використовувати екологічні та біоетичні способи боротьби із птахами.
«Потрібно добитися того, щоб для цих птахів не було доступу до сміття – на вулицях і, насамперед, на сміттєзвалищі. Тоді їхня чисельність популяції буде поступово зменшуватись, що викличе до зменшення поширення омели. До речі, сміттєзвалище – це джерело багатьох небезпечних екологічних проблем у місті. Тут не лише рознесення омели, а й постійна загроза поширення сказу та інших небезпечних хвороб», – Іван Хомяк.
У Житомирі з омелою боряться лише другий рік, розповідає директор комунального підприємства «Зеленбуд» Валерій Дев’ятко. Попередні роки кущі-напівпаразити не знищували через брак фінансування.
«Ось такий приклад. У Чернігові почали боротися з омелою 10 років тому. Комунальні служби цього міста майже позбулися цієї проблеми. В Житомирі ми боремося лише 2-й рік. На це йдуть затрати. Минулого року з бюджету виділили 500 тисяч гривень, на 2016 рік нам виділили 700 тисяч гривень. Це не так просто – взяв і зрізав гілку. Треба підйомники, це висотні роботи. Іноді 7-8 метрів сягає висота, де проводяться роботи», – Валерій Дев’ятко.
На согодні в Житомирі 1500- 2000 дерев, заражених омелою. Найбільше їх біля річок, до 300 дерев тільки на Київському шосе, багато дубових ягід на верхівках дерев в парку Гагаріна. В центрі Житомира теж нескладно знайти дерева із кулястими кущами на верхівках та гілках.
Іван Хомяк разом зі студентами природничого факультету Житомирського державного університету досліджував ситуацію в парку культури та відпочинку ім. Ю. Гагаріна.
«За нашими даними 11,36% дерев парку вражених омелою. Оскільки, тут роботи ведуться найкраще в місці (через парковий статус), то тут її не повинно бути взагалі. В інших місцях міста Житомира ситуація в рази гірша. На сьогодні вона повноцінно не досліджена», – Іван Хомяк.
Омела – суперечлива. Вона і шкідлива, і корисна водночас: дерева знищує, а людей рятує. Її використовують в офіційній та народній медицині.
«В офіційній медицині використовують гілки із листям, сухе або свіже листя. Гілки використовують при гіпертонії і при дистонії кишківника. Рідкий екстракт з молодих листків застосовують при легеневих і носових кровотечах. Є також відомий препарат «Акофіт», до складу якого входить настій з свіжих листків омели, вживають для лікування різких видів невралгії. Препарати з листя омели розширюють кровоносні судини, тому їх використовуються для лікування стенокардії, зморщеної нирки. В народній медицині її використання ще ширше. Не слід забувати що плоди омели токсичні. Тривале вживання офіційних препаратів може привести до накопичення отрути із фатальними наслідками. Токсини омели певний час вважали перспективними для виготовлення препаратів проти раку (насамперед раку молочної залози). Через брак фінансування в Україні такі дослідження припинено», – Іван Хомяк
Омелу здавна наділяли ще й магічними властивостями. Наприклад, в давнину в Україні вона мала назву «Баб’ячий проклін» – мертве зілля, яке використовували в магії давні українські віщуни. В західноєвропейській традиції вона була в ролі оберегу сімейного вогнища, новорічної рослини, застосовувалась в шлюбних ритуалах і для любовної магії. В Англії в 19 столітті з’явилася різдвяна традиція цілуватися під омелою. На стелі підвішували гілочку рослини. Якщо дівчина опинялася під цим віночком, її можна було поцілувати.
Кущ розвивається до 1м в діаметрі, легко ламається та падає на землю під час сильних поривів вітру, особливо, коли кущ має ягоди.
Викладач ЖДУ ім. І. Франка досліджує розвиток омели на деревах
Птахи їдять плоди омели – клейкі за консистенцією ягоди, що містять кісточки
Наталія Дехтієвська