Бурштинові війни. У районах, де видобувають сонячний камінь, за кожен квадратний метр боротьба йде не на життя. Криваві бійки і перестрілки тут вже нікого не дивують. У кожного третього є зброя. І старателі готові захищати “свою територію”, йдеться в сюжеті “Событий”.
Село Обище Житомирської області. Про те, що їдуть журналісти, старателів попередили дозорні – так звані “фішкарі” – тому на місці видобувачів – не більше десятка. Зніматися не хочуть, що порушують закон, знають.
Ще кілька років тому ці стовпчики позначали межу між земельними паями місцевих селян. Тепер же тут не виростиш ані картоплю, ані пшеницю – вся територія порита ямами. І нагадує, швидше, термальні джерела. Щоправда, вода в них холодна.
“Бурштинова лихоманка” охопила всіх – працюють на копальнях і жінки, і діти.
“Тільки в Олевському районі десятки тисяч людей задіяні так чи інакше у видобутку бурштину. Зокрема, якщо взяти Волинську, Рівненську та Житомирську області – то, я думаю, 150-200 тисяч чоловік займаються бурштином”, – сказав Олександр Ніколайчук, активіст, депутат Олевської райдержадміністрації Житомирської області.
За два роки тут знищили 150 гектарів лісу. В 10 разів більше – у Дубровицькому районі Рівненської області.
“Це все янтарна площа. Класика жанру: державне підприємство, що видобуває бурштин, але чомусь банкрут. А на тому ж місці, де було підприємство, старателі працюють роками і заробляють”, – говорить Олександр Задорожний, заступник голови Дубровицької районної ради.
Почути, де працюють старателі, можна по гулу мотопомп.
Середній заробіток – близько тисячі гривень за 12-годинну зміну. Чужинців тут не люблять.
Ось так – зі стріляниною – воювали за бурштинові землі у липні 2015-го з Нацгвардією. Її надіслав президент – для стабілізації ситуації. Незабаром у Дубровицькому районі змінився начальник поліції.
“За 4 місяці у мене тут було вбивство, крадіжка, розбій, тяжкі тілесні”, – сказав Степан Царюк, начальник Дубровицького райвідділу Національної поліції.
Степан Царюк зізнається, тут складніше, ніж на війні на Донбасі. “Бурштинові барони” на загрози не скупляться.
За клондайки йдуть справжні війни. Напередодні в селі Єльне близько сотні людей зі зброєю з’ясовували, хто митиме бурштин на цій території. Дві людини були поранені, 10 отримали травми.
Керівництво області просило ввести Нацгвардію, але це може тільки загострити обстановку – попереджають місцеві правоохоронці та активісти. Запевняють, єдиний вихід – узаконити видобуток “сонячного каміння”.
“Якщо у людей забрати можливість видобувати бурштин – люди повстануть, це буде соціальний вибух. Вважали, що якщо на правильні рейки поставити – можна тільки в бюджет району близько 200 мільйонів направляти щорічно. Щоб ви розуміли – бюджет Олевського району – це приблизно 23 мільйони на рік. З яких 78% – це дотація“, – додав Олександр Ніколайчук, активіст, депутат Олевської райдержадміністрації Житомирської області.
Поки ж ці нечувані гроші течуть в кишені видобувачів. Більша частина – не тим, хто годинами по коліно, а то й – по пояс у воді та бруду.