Доброго дня, шановні друзі, прихильники, опоненти!
Давно вже не мав такого спілкування з вами, бо останнім часом разом з усіма українцями спостерігав за «прем’єріадою» і за тією політичною кризою, яка розгорнулася у житті нашої країни.
Усе це, звісно, відбивається на повсякденному житті людей. Ми вже втомилися, тому що коли в країні вирує криза вона впливає на всіх – і на політиків і на пересічних громадян.
Сьогодні хотів би трошки прояснити ситуацію і поділитися своїми думками, враженнями та тією інформацією, яку маю.
Сьогодні наша фракція зробила заяву про те, що ми висуваємо Гройсмана Володимира Борисовича від свого Блоку на посаду прем’єр-міністра.
Я хочу зазначити, що ця кандидатура обговорювалася ще півтора роки тому, коли тільки-но закінчилися парламентські вибори. Ми мали надію, що Блок Петра Порошенка отримає вагому перевагу. Але так сталося, що українці віддали більшість своїх голосів за партію Народний фронт і прем’єром став Арсеній Яценюк…
Я не буду знову повторюватися і знову критикувати діяльність уряду, але зазначу, що посада прем’єр-міністра є найвпливовішою посадою у нашій країні. Вся соціально-економічна сфера залежить від уряду. Не просто від міністрів, а від уряду на чолі з тією чи іншою особою.
Кандидатура Гройсмана у мене викликає дуже багато позитивних емоцій, тому що це людина, яка прийшла з народу. Він був секретарем Вінницької міської ради, потім він двічі абсолютною більшістю городян обирався на посаду мера Вінниці. Місто за цей час змінилося і нині є одним із найкомфортніших для життя міст України. Це і вдала реформа транспортної системи, впровадження “прозорих офісів”, залучення іноземних інвестицій та багато іншого…
Зі своїх спостережень за роботою Володимира Гройсмана у Парламенті, він завжди чує депутатів, прислухається, завжди відкритий для спілкування.
Маючи такий молодий вік, він усе зробить для того, щоби продовжити своє політичне життя. Тобто, усіляко намагатиметься зробити на посту якомога більше. Я вважаю, що у нього є всі шанси вивести Україну з прірви, зважаючи на його досягнення на попередній посаді.
Втім, зазначу й те, що завтра на з’їзді ми повинні почути його програму дій, де будуть чітко визначені критерії, дедлайни і відповідальність, що у разі невдачі він не буде триматися за крісло, не буде розігрувати якихось політичних партій, як це відбувається сьогодні, а піде з посади. Але, повторююсь, я вірю в те, що ця людина здатна країну вивести із кризи. Знаю, що ми всі будемо уважно слідкувати за розвитком подій. Це величезна відповідальність.
Я розумію, що Володимиру Гройсману доведеться долати багато труднощів. Це виклик. Але я і мої колеги депутати готові підтримати його, готові голосувати за його програму дій, готові робити усе, щоб Україна все-таки вийшла з кризи і зайняла достойне місце у світі.
Я не хочу, щоб зараз підіймалася хвиля антисемітизму, мовляв, знову ці євреї винні… Хочу зазначити: я знаю, як працює ця людина, я знаю думки вінничан про його діяльність.
Для тих, хто думає, що пані Яресько буде кращим прем’єром, скажу одне – я поважаю її як жінку, але не можу сказати, що поважаю її як міністра фінансів. Тому що та програма дій, програма дій МВФ, яку вона започаткувала, означала б кінець усім соціальним програмам та малому і середньому бізнесу в Україні. Це чітко було видно з підготованих нею проектів бюджету на 2016 рік та податкової реформи, проти якої піднявся малий і середній бізнес.
Те, що розповідають про технократичний уряд… На жаль, я скажу, що представлені нею кандидатури, дуже слабкі. І якщо б вони зіткнулися з суворими українськими реаліями, де середня ланка усіх міністерств – суцільне болото, сіра маса, яку дуже тяжко кудись направити, вони були б у розпачі через неспроможність щось змінити.
Маю сподівання, що наступного тижня ми проголосуємо за кандидатуру Володимира Борисовича Гройсмана та оберемо найкращих міністрів. Слава Україні! І нехай Бог береже Україну!