Чи можна повернути довіру до влади? Як пересічний громадянин може вплинути на розподіл бюджету? Наскільки складно знайти роботу в Житомирі? Що чекає на місто в майбутньому?
Про це розповів директор департаменту економічного розвитку міської ради Микола Костриця.
– В одній із статей про систему електронних закупівель Prozorro, Ви зазначили, що варто повернути довіру до влади, аби громадяни змогли перевіряти на що витрачаються кошти платників податків. Як цю довіру можна повернути?
– Довіра не завойовується якимось документом, розпорядженням чи наказом. Довіра – це складний інститут, що формується роками. В українському суспільстві є невеликий рівень довіри, це стосується не тільки влади і громади, а й людей один до одного. Вони часто не довіряють своїм сусідам, а тому не можуть управляти спільним майном і створювати ефективні форми правління.
Сьогодні, за один день, ми не збільшимо рівень довіри. Проте інструменти, такі як публічні закупівлі, які відбуваються через систему Prozorro, допоможуть крок за кроком підвищити довіру. Вони збільшують конкуренцію і зменшують корупційну складову.
– Чому українці побоюються будь-яких нововведень?
– Будь-які зміни є болісними. Управління змінами – це складна річ. Люди звикають до сталих речей, а коли щось міняється, то змінюється стиль життя, доводиться від чогось відмовлятися, навчатися чомусь новому. Тому більшість людей боїться виходити із зони комфорту. Внутрішній супротив часто переважає здоровий глузд і логіку змін. Якщо хочеш змінити державу, місто чи село, варто почати з себе.
– Наскільки громада може впливати на прийняття бюджетних рішень міською радою, згідно з бюджетом участі?
– Ключове завдання бюджету участі полягає не у розподілі бюджету. Бюджет є лише інструментом. Ключова мета – це виявлення на рівні окремих громад, мікрорайонів, територій проблем, генерування ідей та оформлення їх у відповідні проектні пропозиції, що можуть вирішити ці проблеми. Люди самі визначають пріоритетність ідей та їх реалізацію через голосування. А вже міська рада зобов`язана реалізовувати проектні пропозиції.
Тобто це – інструмент комунікації з людьми, генерації нових ідей, вирішення проблем, на які ми, можливо, ніколи не звертали увагу. Депутати міської ради, виконавчі органи традиційно вирішують ті чи інші проблеми життєдіяльності міста зі свого погляду. Бюджет участі дає людям можливість напряму впливати та вирішувати, які ідеї можна реалізувати швидше та оперативніше. Завдяки цьому збільшується довіра між громадою та владою.
– Тобто кожен може подати свою креативну ідею?
– Звичайно, будь-хто може подати свою проектну пропозицію (необмежену кількість), якщо вона відповідає певним критеріям та оформлена відповідним чином. Людина повинна зібрати 10 прихильників, які підпишуться під пропозицією. Максимальна сума проектної пропозиції – 1. млн. грн. Проект має реалізовуватись на території міста, де міська влада управляє або розпоряджається майном.
– Чи існує сьогодні в Житомирі проблема працевлаштування? Які дії проводяться для її вирішення?
– 20 травня ми провели перший в Житомирі форум роботодавців та ярмарок вакансій. Це був потужний захід, на якому були представлені близько 50 компаній і 20 навчальних закладів міста, які пропонують робочі місця. Це – комунікаційний майданчик, де роботодавці, керівники навчальних закладів і потенційні працівники могли побачити виставку компаній, поговорити з менеджерами та дізнатись про вакансії.
Сьогодні в Житомирі є сотні робочих вільних місць. Більшість компаній, в тому числі з іноземними інвестиціями, розширюють свої виробництва та набирають нових людей. Тому насправді, я б не сказав, що існує проблема з робочими місцями. Є проблема з працівниками, які або не можуть, або не хочуть працювати.
– Які спеціальності в Житомирі затребувані найбільше?
– Дуже затребуваними є працівники робітничих спеціальностей: швачки, фрезерувальники, токарі, слюсарі. Тобто люди які можуть працювати руками, на сучасному обладнанні, з сучасними верстатами. Що стосується високооплачуваних робіт, це IT-фахівці. Вони мають найвищий рівень заробітних плат в Україні. Такі фахівці є дорогоцінним ресурсом, який Україна може розвивати і створювати умови для реалізації цих людей.
– Якою Ви бачите економіку Житомира через 15 років?
– Сьогодні ми разом зі швейцарськими і німецькими партнерами, по проекту «Інтегрований розвиток міст» починаємо трьохрічну роботу над написанням стратегій «Житомир 2030». Люди мають бачити картинку майбутнього. Я хотів би, щоб всі переходили від тактики латання «дірок» до стратегії розвитку. Звичайно, Житомир – це не мегаполіс, але він зручний і комфортний, інтегрований в природне середовище. Це – місто для молодих, для інтелектуального і спортивного відпочинку.
Кароліна Калініна
(фото: сайт Вголос)