Як я став Бальзаком, мій акторський досвід

Сьогодні, в основному, прийнято вважати, що кінематограф – це найкраща розвага, коли вам нудно. Люди в усьому світі дивляться різні фільми, по тв, через Інтернет і, звичайно ж, ходять в кінотеатр. 

За якісь декілька годин можна пережити все життя героя і його історію. Тобі здається, що це легко, весело і прибутково. Але кіноіндустрія штука велика, складна. Спробувавши на смак акторську кашу, скажу так, що кожна екранна секунда – це важка праця. Найчастіше, праця, що повторюється щоб досягти правдоподібності. Костюми, грим, місце зйомок (декорації). Я розповім, як пройшов мій день актора.

Я завжди любив, і буду любити кіно. Отримавши пропозиції знятися, я з легкістю дав добро приміряти маску актора. Правда, тоді мені здавалося, що це просто. Я помилявся, важко, але весело. Перевтілення саме по собі прикольна річ, при тому, що не в аби кого, а в Бальзака.

А далі як в армії на навчання))

Ранковий підйом, швидкий сніданок і душ. Прибуття на автовокзал, не легкий шлях в Бердичів.

Там робота костюмера, їй особливо хочу сказати спасибі, ніколи не думав, що одягом можна так актора підвести до персонажу. Далі двохгодинна поїздка в маєток подружжя Бальзака, до слова, дорога була жахлива, для туризму – це погана дорога. А туди варто їздити, дуже великий і красивий маєток!

Потім мене гримували, перуку, одне слово перуку. Ця противна штука, яка потім зростеться з тобою і немов ви єдиної ціле. І цілий день зйомки 10 хвилинної короткометражки …

Коли ми приїхали і почали зйомки пішов дощ, як то кажуть щастя було поруч.

А далі просто фото звіт.

На закінчення хочу сказати, що це кіно мені також допомогло помандрувати по нашій Житомирщині. І вона прекрасна, любіть Житомирщину.