“Викопую цибулини гладіолуса щороку в середині серпня. Через місяць від початку цвітіння. Спочатку ранні сорти, потім — середні й пізні, — каже Ганна Піддувайло, 41 рік, агроном-насіннєвод із міста Баранівка Житомирської області, пише Gazeta.ua.
Не треба поспішати й викопувати всі за раз. Вони мають визріти.
Лопатою підкопує кущ із різних боків і витягує рослину. Обтрушує землю й обрізає листя.
“Перед тим, як покласти у зимову сплячку, цибулини кладу в тряп’яну торбу і опускаю у гарячу воду — десь 50 градусів. Через п’ять хвилин воду зливаю. Вона вже охолола. Наливаю знову гарячу і залишаю ще на п’ять хвилин. Потім занурюю в холодну. Теж на п’ять хвилин.”
Розкладає цибулини по одній, аби просохли. Краще в холодку, але щоб добре провітрилися. Через тиждень стару цибулину відокремлює від молодої. Кожну замотує в папір або складає в картонні коробки. Якщо якась починає підгнивати, її викидають.
“Цибулини гладіолусів у мене зимують у нижньому відділі холодильника. Їм потрібна температура від 5 до 10 градусів тепла і висока вологість. Весною за 2—3 години до висаджування кладу цибулини в розчин марганцівки. Там тримаю годину, щоб знищити грибки. Гладіолуси не люблять рости на одному місці. Золоте правило садівника — пересаджувати в інше кожні три роки.”