У Житомирі останнім часом різко погіршилася якість води з централізованого водопроводу. Вона має неприємний запах, а іноді й колір. Нагадаю, у вересні відбулося підняття ціни тарифів на водопостачання для житомирян на 17%. Ціни підвищилися, а якість – погіршилася.
Питання якості питної води є важливим для усіх мешканців нашого міста. Адже переважна більшість використовує воду з центрального водогону. Значна частина містян не має можливості купувати бутильовану воду і завданням міської влади є забезпечення житомирян якісною питною водою.
Системи водопостачання у місті є зношеними, навіть якщо подавати найкращу воду, житомиряни її все одно не отримають у своїх кранах. Поки вода доходить через ржаві труби, вона стає непридатною для пиття та приготування їжі.
Очисні споруди проектувалися в 50-60 роках на зовсім іншу якість води, а також під зовсім інші об’єми споживання. За цей час якість води у водоймах значно погіршилась, збільшилась кількість шкідливих промислових викидів у річки, збільшилась кількість бактерій та вірусів у воді, особливо у літній період. Фільтраційні та очисні споруди морально та фізично зношені, що також є наслідком незадовільної якості води в кранах житомирян.
Технологія очищення води шляхом її хлорування є застарілою, від якої відмовляються в багатьох країнах та містах. Переходячи до знезараження ультрафіолетом, фільтрації через шар активованого вугілля і озонування.
Але не ржаві труби є проблемою в різкому погіршенні якості водопровідної води у Житомирі.Скоріше за все очисні споруди не справляються з великими об’ємами або порушена технологія очищування води.
Погана якість води є спільною проблемою усіх житомирян, адже через неякісну воду збільшуються різноманітні захворювання та зменшується тривалість життя. Адже навіть очищення в декілька етапів (хлорування, відстоювання, фільтрування) повністю не захищають воду від деяких патогенних бактерій і вірусів.
За якість води відповідає міська влада та безпосередньо міський голова. Для вирішення проблеми з водою мають прикладатися максимальні зусилля усіх відповідальних осіб та чиновників.
Особисто я бачу декілька можливих шляхів щодо забезпечення житомирян якісною водою:
1. Модернізація систем водопостачання шляхом заміни старих та ржавих труб на нові сучасні металево-пластикові з підвищеним терміном експлуатації, а також встановлення сучасних систем очищення води, в тому числі і очищення та знезараження стічних і каналізаційних вод.
2. Встановлення додаткових систем очищення води в місцях її споживання для додаткового доочищення та усунення вторинного забруднення у водорозподільних мережах. Убагатоповерхових будинках набагато простіше замінити труби водопостачання на нові, які не псуватимуть якість води. ОСББ може встановити подібну систему в своєму будинку, навіть не чекаючи відповідних дій місцевої влади. Такі системи можуть бути обладнані системою зворотного осмосу, озонування, ультрафіолетовими знезаражувачами, системами очищення води від заліза, що робитиме навіть водопровідну воду придатною для пиття та вживання в їжу.
3. Встановлення артезіанських свердловин та бюветів на території усього міста з врахування густини населення. Такі свердловини можливо розміщувати у дворах багатоповерхівок з розрахунку 1 свердловина на 10-15 будинків. Встановлення свердловин є менш затратним і це можливо зробити значно швидше ніж повністю замінювати усі мережі. Крім того, встановлення свердловин набагато простіше проконтролювати громадою, ніж заміну водопроводу.
Житомирська влада має почати працювати над вирішенням цього питання та проаналізувати різноманітні шляхи та обрати найбільш прийнятний для міста.
У місті, окрім якості води, достатньо й інших проблем, які потребують вирішення та фінансування.Але якісна вода є однієї з базових потреб громадян. Міська влада має приділити особливу увагу питанню забезпечення житомирян якісною питною водою. Адже від цього залежить здоров’я та життя житомирян.