Переведення системи охорони здоров’я на страхову модель розпочнеться вже у 2017 році і триватиме три роки. Трансформація стартує з запуску сімейної медицини європейського зразка на базі існуючої первинної ланки української системи охорони здоров’я (поліклініки, амбулаторії, ЦПМСД), повідомляють у МОЗ.
Простіше кажучи, нам обіцяють, що відтепер гроші «йтимуть» за пацієнтом, тобто на оплату отриманих послуг – конкретному закладу і конкретному лікарю, якого обрала людина.
Також у 2017 році буде запущена підготовка до реформування госпітальної ланки системи охорони здоров’я, розширення автономії медичних закладів, їх переведення на глобальний бюджет та оплату за результат, спрощення доступу до фінансування та інвестицій.
Проте, для більшості українців все вищезгадане і досі звучить незрозуміло. Так що ж саме зміниться для них вже найближчим часом?
Допомогти нам розібратися у тонкощах реформування медицини погодився народний депутат України Борислав Розенблат.
У жовтні 2016 року на комітеті з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Верховної Ради рекомендували за основу Закону про загальнообов’язкове соціальне медичне страхування в Україні низку законопроектів, співатором яких є і нардеп від Житомира. На його думку, це дійсно важливий крок, адже законопроекти №4981, №4982 та №4983 після прийняття стануть базою для реформи медичного страхування, запуск якої відбувся 1 січня 2017 року.
«На жаль, Україна досі є єдиною європейською країною, яка не має загальнодержавного соціального медичного страхування. Проте, перші кроки до справжньої реформи зроблено. Над цими законопроектами ми працювали понад рік, залучивши до роботи кращих фахівців у сфері медицини, і не лише українських, а й з Нідерландів, Німеччини та інших країн, де гідно розвинена медична галузь. Ми намагались перейняти у них усе найкраще, аби українці почували себе захищеними і отримували якісні медичні послуги. Ми готові втілювати зміни у життя», – говорить нардеп.
Нині в Україні лікарні утримуються за рахунок того, що держава фактично оплачує кількість койко-місць, а не повноцінне лікування людей. Від цього страждають і лікарі, і пацієнти. Борислав Розенблат переконаний: слід більш ефективно використовуючи наявні ресурси, і страхова медицина якраз зможе вирішити це питання:
«Із близько 120 млрд грн, які сьогодні «крутяться» в галузі охорони здоров’я, 47 млрд – це державний бюджет, ще 7-8 млрд – місцевий бюджет або державна субвенція. Ці кошти ми витрачаємо на утримання лікарень. Все інше, близько 70 млрд гривень, лягає на плечі людей, бо на це не вистачає коштів з бюджету. Це так званий неоподаткований бюджет: неформальні платежі, типу, благодійних внесків, фармацевтичні платежі – те, що люди витрачають на ліки з власної кишені. Система Семашко, на якій зараз базується медобслуговування в Україні, не зосереджена на пацієнті, а спрямована на утримання великої кількості медустанов та ліжкомісць. Вона вичерпала себе. В лікарні люди не повинні відлежуватися, вони мають отримувати медичну допомогу, як це працює в усьому цивілізованому світі», – розповідає депутат.
За словами Борислава Розенблата, реформа медицини якраз і передбачає більш раціональне використання бюджетних і людських коштів: тепер українці платитимуть за конкретні послуги обраного ними лікаря:
«Кожен українець зможе вільно обирати сімейного лікаря і педіатра для своїх дітей та підписувати з ними прямі угоди з чітко визначеним обсягом гарантованих послуг.Робота лікарів первинної ланки буде оплачуватись в залежності від кількості укладених лікарем угод і дотримання медичних протоколів лікування й діагностики. Тобто, серед лікарів з’явиться конкуренція, а зарплатня буде залежати від професійності. До поганого лікаря пацієнт вдруге не прийде», – каже нардеп.
У законопроекті про загальнообов’язкове соціальне медичне страхування в Україні, співавтором якого є Борислав Розенблат, чітко прописані правила подальшої взаємодії між державою, медиками, пацієнтами та страховиками. На думку нардепа, це інструмент для втілення майбутньої реформи. Єдине, у чому його автори не сходяться з представниками МОЗу, це форма власності страхових компаній:
«Міністерству охорони здоров’я не подобається те, що ми відстоюємо залучення приватних страхових компаній. Ми ж наполягаємо на тому, щоб це були фінансові установи будь-якої форми власності: від державної до приватної. Така модель існує у 95% європейських країн», – говорить Борислав Розенблат.
Але навіть попри деякі розбіжності, народний обранець вірить, що до голосування цих законопроектів у Верховній Раді, консенсусу таки вдасться досягнути:
«Нас усіх об’єднує спільна мета – кардинальне реформування системи охорони здоров’я. Саме тому ми продовжуємо працювати спільно з фахівцями Міністерства. Реформу запущено і я вірю, що у нас все вийде! 2017-й повинен стати роком медичного страхування!»