Економіст Нуріель Рубіні про те, до чого раніше приводила ставка США на ізоляціонізм і до чого така політика Трампа призведе тепер.
Обрання Дональда Трампа президентом США є не просто результатом наростаючої популістської реакції проти глобалізації. Можливо, воно віщує кінець “Американського світу” (Pax Americana) – міжнародного порядку з вільним обміном і колективною безпекою, який США і їх союзники побудували після Другої світової війни.
Завдяки сталому тоді світовому порядку на чолі з США стали можливі 70 років процвітання. Цей порядок спирається на ринково-орієнтовані режими – на лібералізацію торгівлі, підвищення мобільності капіталу, реалізацію необхідних заходів соціального захисту. І він був забезпечений американськими гарантіями безпеки в Європі, на Близькому Сході і в Азії за допомогою НАТО та інших альянсів.
Однак Трамп, ймовірно, почне проводити популістську, антиглобалістську, протекціоністську політику, яка буде перешкоджати зовнішній торгівлі і обмежить рух трудових ресурсів і капіталу. Він також поставив під сумнів чинні американські гарантії безпеки, заявивши, що змусить американських союзників більше платити за їх власну оборону. Якщо Трамп серйозно сприймає своє гасло “Спочатку – Америка”, його адміністрація розгорне американську геополітичну стратегію в бік ізоляціонізму і односторонніх рішень, відстоюючи національні інтереси виключно власної країни.
У 1920-х і 1930-х роках США вже проводили аналогічну політику, і саме це допомогло посіяти насіння Другої світової. Ця політика почалася з введення мита Смута-Хоулі, яке торкнулося тисяч імпортних товарів і спровокувала відповідні торгові і валютні війни і тим самим тільки посилила Велику депресію. Гірше того, американський ізоляціонізм, заснований на помилковій впевненості, що США надійно захищені двома океанами, дозволив нацистській Німеччини і імперській Японії розв’язати агресивні війни і поставити під загрозу весь світ. Тільки після атаки на Перл-Харбор в грудні 1941 року США були змушені висунути голову з піску.
Урок історії абсолютно зрозумілий: протекціонізм, ізоляціонізм і політика “Спочатку – Америка” є рецептом економічної і воєнної катастрофи.
Сьогодні поворот США до ізоляціонізму і відстоювання виключно американських національних інтересів теж може з часом привести до глобального конфлікту. Навіть без урахування перспективи американського відходу з Європи, Євросоюз і єврозона вже, схоже, розвалюються, особливо після червневого голосування Великобританії за Брексит і грудневого провалу італійського конституційного референдуму. Більш того, в 2017 році антиєвропейські, ліві і праві, популістські партії можуть прийти до влади у Франції і Італії, а, може, і в інших країнах Європи.
Без активної участі США в європейських справах агресивно-реваншистська Росія вийде на перший план. Росія вже кинула виклик США і ЄС в Україні, Сирії, Прибалтиці та на Балканах. Вона може скористатися перспективою розпаду ЄС, зміцнивши свій вплив у колишніх країнах радянського блоку і підтримавши проросійські рухи в європейських країнах. Якщо Європа буде поступово втрачати американську “парасольку безпеки”, ніхто від цього не виграє більше, ніж президент Росії Володимир Путін.
Пропозиції Трампа загрожують погіршенням ситуації і на Близькому Сході. Він заявив, що зробить Америку енергетично незалежною, тщо означає відмову від американських інтересів в цьому регіоні і нарощування опори на власний видобуток екологічно шкідливого видубного палива. Він також не відмовляється від своїх заяв, що сам весь іслам, – а не тільки радикальний іслам екстремістів, – небезпечний. Ця думка, яку розділяє також призначений Трампом радник з національної безпеки генерал Майкл Флінн, грає на руку пропаганді ісламських бойовиків про зіткнення цивілізацій.
Принцип “Спочатку – Америка”, обраний Трампом, може погіршити перебіг сунітсько-шиїтів проксі-воєн, які вже давно відбуваються між Саудівською Аравією та Іраном. Якщо США відмовляться гарантувати безпеку своїх сунітських союзників, всі регіональні держави, включаючи Іран, Саудівську Аравію, Туреччину і Єгипет, вирішать, що зможуть захистити себе тільки за допомогою ядерної зброї, наслідком чого може стати ще більш смертоносний конфлікт.
В Азії економічну і військову перевагу США забезпечило десятиліття стабільності; проте зростаючий Китай зараз кидає виклик сформованому статус-кво. Стратегічний “поворот” президента США Барака Обами в бік Азії спирався, головним чином, на проект створення Транс-Тихоокеанського партнерства 12 країн (ТТП), але Трамп пообіцяв скасувати його в свій перший же день на посаді президента. Тим часом Китай швидко зміцнює свої економічні зв’язки в Азії, Тихоокеанському регіоні та Латинській Америці за допомогою програми “Один пояс, одна дорога”, Азіатського банку інфраструктурних інвестицій, Нового банку розвитку (раніше Банк БРІКС), а також власних проектів регіональних зон вільної торгівлі, конкуруючих з ТТП.
Якщо США залишать зараз своїх азіатських союзників, таких як Філіппіни, Південна Корея, Тайвань, у цих країн не буде іншого вибору, окрім як впасти ниць перед Китаєм. Іншим союзникам США, таким як Японія та Індія, доведеться зайнятися мілітаризацією і тим самим кинути Китаю виклик. В результаті відхід Америки з регіону цілком може з часом і там привести до початку військового конфлікту.
Як і в 1930-х роках, коли американський протекціонізм і ізоляціонізм стали гальмом світового економічного зростання і торгівлі, відкривши в той же час шлях державам-ревізіоністів, що швидко розвивалися, до розв’язанню світової війни, сьогодні аналогічні політичні сигнали дають можливість новим державам кинути виклик міжнародному порядку на чолі з США і зруйнувати його. Ізоляціоністська адміністрація Трампа може дивитися на океанські простори на заході і на сході і думати, що держави зі зростаючими амбіціями (Росія, Китай, Іран) не представляють прямої загрози для континентальної Америки.
Справа, однак, в тому, що США як і раніше є глобальною економічною та фінансовою державою і існуює в світі з глибокими і міцними взаємозв’язками. Позбавлені контролю і стримування, ці країни з часом почнуть загрожувати ключовим американським інтересам у сфері економіки та безпеки не тільки за кордоном, але і всередині країни, особливо якщо вони зуміють наростити свій ядерний і кібер-потенціал. Урок історії абсолютно зрозумілий: протекціонізм, ізоляціонізм і політика “Спочатку – Америка” є рецептом економічної і воєнної катастрофи.
Нуріель Рубіні
Голова ради директорів компанії Roubini Macro Associates, професор економіки в школі бізнесу імені Стерна при Нью-Йоркському університеті
Джерело: ЛІГА.net