Попри те, що де-юре в Україні медицина безкоштовна, де-факто українці платять за своє лікування двічі: офіційно, сплачуючи податки, та неофіційно, самостійно закуповуючи ліки на своє лікування чи “віддячуючи” лікарю за його послуги.
Медична реформа, яка почалася в Україні з січня 2017 року, має на меті прибрати з інсуючої практики корупційні прояви, та узаконити ту фінансову складову, яка має місце.
Наприкінці минулого року український уряд ухвалив десять постанов, які мають кардинально змінити систему охорони здоров’я в країні. Серед прийнятих документів є Концепція реформи фінансування системи охорони здоров’я України. Саме вона закладає основу нової моделі державного солідарного медичного страхування. Її розробники переконують, що українська модель враховує кращі сучасні практики, зокрема британську систему медичного страхування.
За податки – гарантований пакет
“Ми хочемо бачити таку систему, де наші податки, які ми перераховуємо в держбюджет, були використані ефективно. Зараз ми фінансуємо стіни і утримуємо інфраструктуру чи бюрократів, а мали б фінансувати медичні послуги, яких потребуємо”, – пояснила в.о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун, виступаючи у Києві на конференції “Трансформація’17. Що змінять реформи в житті українців”.
За словами Супрун, уряд планує оплачувати лише якісно надані медичні послуги. Гроші направлятимуться безпосередньо до того медичного закладу, у якому пацієнт реально отримав допомогу. При цьому уряд пропонує, аби страхові виплати за лікування окремої людини не були прив’язані до розміру її індивідуальних внесків, а медичні послуги надавалися рівноцінно для всіх.
Для цього розробляється гарантований пакет медичної допомоги.
“Ця допомога для всіх: незалежно від того, бідна людина чи олігарх. Це гарантовані послуги, які ми отримуватимемо за податки”, – каже Супрун.
Що входить до гарантованого пакета?
Йдеться про чітко визначений набір медичних послуг та ліків. До пакета входитиме первинна допомога, яку надає дільничний лікар пацієнтам з застудами, отруєннями або проблемами з кров’яним тиском. Також у цей пакет включена екстрена медична допомога у випадку критичних станів, отримання поранень та нещасних випадків.
Окрім цього, до гарантованого пакета входитимуть основні види амбулаторних послуг за направленням первинного лікаря, основні види стаціонарної допомоги за направленням лікаря, основні ліки, внесені до затвердженого переліку.
Вартість послуг за офіційно прийнятим в державі переліком хвороб та вартість ліків, необхідних, аби ці послуги надавати, будуть визначені державою.
Гарантований пакет медичної допомоги щороку переглядатиметься та публікуватиметься. На даний час перелік послуг, які входитимуть до такого пакета, ще не визначені. У міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) лише повідомили, що наразі переглянули список обов’язкових ліків, які будуть безкоштовно доступні у медзакладах України. З переліку, який містив 1200 ліків, що закуповувалися для лікарень, залишили лише 320 найменувань, які, за словами Уляни Супрун, дійсно мають фармацевтичний ефект.
“Раніше закуповувалися ліки, з яких 70 відсотків не мають жодного ефекту. А це ж наші податки. Ми звузили цей перелік і закуповуватимемо лише ті, які визнані ВООЗ (Всесвітньою організацією охорони здоров’я – Ред.), мають діючі речовини і дійсно допомагають”, – наголосила Супрун.
Хочеш повне лікування – співфінансуй
Експерти вказують, що такий гарантований медпакет – це базово-мінімальний набір послуг і медикаментів, оскільки право на його отримання матимуть усі без винятку, тобто понад сорок мільйонів українців.
“У нас бідна країна. Навіть якщо ми розподілимо кошти на всіх без корупційних ризиків, то їх вийде дуже мало на обмежену частину послуг. І виникає етичний вибір, що цими коштами покривати першочергово“, – наголошує Олег Петренко, заступник генерального директора однієї з приватних клінік Києва.
Натомість експерт напрямку реформування медичної галузі Реанімаційного пакету реформ Тетяна Юрочко переконана, що зміни у заскорузлій українській системі охорони здоров’я потрібні.
“Говорити, що держава все всім покриє у медицині, це утопія. Треба чітко визначити ціну послуги і відверто державі сказати, що саме з держбюджету ми можемо покрити ось такий набір послуг, а решта – це співоплата”, – каже Юрочко.
Співоплата – нове для української медицини поняття, яке пропонує нова медична реформа. Це означає доплату за медичні послуги, які не входитимуть до гарантованого державою пакету медичних послуг. У МОЗ запевняють, що співоплата послуг пацієнтами буде офіційною – до каси лікарні. Тобто пацієнт матиме змогу офіційно оплатити всі послуги і ліки, що не входитимуть або входитимуть лише частково до гарантованого пакета кожного пацієнта.
Експерти наголошують, що потрібне чітке, за затвердженою методологією, визначення вартості послуг. Причому, на їхню думку, у всіх державних медичних закладах ціни за послуги не повинні відрізнятись. Це спричинить конкуренцію між лікарнями за пацієнтів і, відповідно, підвищить якість обслуговування.
Конституція і реформа
Розподіл бюджету охорони здоров’я, за задумом реформаторів, відбуватиметься на національному рівні і здійснюватиметься новим органом – Національною службою здоров’я. Вона також контролюватиме якість наданого гарантованого державою медичного пакета.
Медична реформа розрахована на три роки: у 2017 році відбуватимуться зміни у первинній (амбулаторній) ланці. Послуги, які надаватимуться, повністю входитимуть у гарантований пакет. З наступного року реформуватимуть вторинну ланку, на якій лікарі роблять типові операції та забезпечують стаціонарне лікування. Саме тоді зміни торкнуться лікарень у районах та містах. А у 2019 році реформуватимуть медзаклади висококваліфікованої медичної допомоги. На цих ланках держава лише частково покриватиме вартість медичних послуг для пацієнта. Іншу частину має співфінансувати пацієнт.
Утім, не виключено, що усі плани реформаторів МОЗ можуть поховати політики. Адже ідеї, закладені у медичній реформі, суперечать Конституції України, де у статті 49 йдеться, що “у державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно”, зауважують експерти. Законопроекту зі змінами до Конституції до Верховної Ради ще ніхто не подавав.
Водночас дехто з експертів вважає, оскільки в Основному законі не фігурує поняття “медична послуга”, то без змін у Конституції саме ці послуги пацієнти можуть співфінансувати з власної кишені.
За матеріалами DW