Одна із найменших ОТГ за кількістю населення – Вишевицька громада в Радомишльському районі. Там жителі чотирьох сіл об’єдналися в надії розвитку власних населених пунктів.
Вишевицька територіальна громада була створена наприкінці 2015 року. Її особливість у тому, що вона одна із найменших громад на Житомирщині. Кількість населення 3 100 чоловік.
Бюджет наповнюють в основному за рахунок оренди землі та надходження із заробітних плат – 60 відсотків податків зарплати кожного жителя громади повертається. Голова ОТГ Сергій Гаврутенко каже, відколи 4 села об’єдналися, вдалося і дороги полагодити, і провести вуличне освітлення, і відремонтувати приміщення амбулаторії. Хоча раніше були скептики, які не вірили у розвиток громади.
“Ми зробили дороги в наших сусідніх селах. Бо були скептики, які казали, що об’єднається громада, всі кошти будуть освоюватися лише в центральній садибі. Але ми зовсім по-іншому до цього підійшли. Наприклад, до нас була оптимізація Межиріцької школи: з І-ІІ ступеня вона стала І ступеня, а ми в минулому році витратили власних коштів 350 тисяч і при школі зробили НВК – дитячий садок, відкрили одну групу, але збираємося ще одну вікову групу відкрити в цьому році. Також 700 тисяч гривень виділили на Іршанську школу: там за ці гроші роблять перекриття даху і добудовують спортивний зал і внутрішні туалети. Також Вепринську школу не оптимізували, а залишили 1 – 3 ступеня, виділили 550 тисяч на опалення, поставили твердопаливний котел. Також ми витрачаємо кошти на вуличне освітлення. До кінця року плануємо освітлити всі вулиці сіл громади”, – каже голова Вишевицької ОТГ Сергій Гаврутенко.
У селі Вишевичі Радомишльського району у 2016 році утеплили школу. Вартість реконструкції (енергоефективної теплосанації) – 3 мільйони 672 тисячі гривень. З них 3 мільйони 306 тисяч гривень (90%) – це кошти державного бюджету, 367 тисяч гривень (10 %) – внесли із місцевого бюджету Вишевицької територіальної громади.
За кошти громади у цій же школі відкрили клас англійської мови. Вчителька англійської мови Ольга Старовойт показує лінгафонний кабінет, який теж створили силами громади.
“Кабінет обладнаний за всіма сучасними технологіями, маємо ноутбуки, працюємо з лінгафонним обладнанням, в нас є інтерактивна дошка”, – каже Ольга Старовойт.
Також в школі обладнали кабінет військової підготовки.
«
Ми придбали навчальну зброю, вона застосовується у вогневій та тактичній підготовці. Ми відпрацьовуємо елементи підготовки до стрільби. Учні наші вміють підготувати автомат до бою, зняти із запобіжника, а це не так просто, учні знаходять ціль, вміють вражати в ціль. В нашому класі є учениця Олена, яка була на навчальному полігоні і брала участь у військово-патріотичному заході», – розповідає вчитель Володимир Бахмут.
Учениця Олена показала, як за 40 секунд складає докупи навчального автомата.
Вишевицька територіальна громада взяла участь у програмі «Шкільний автобус». Учні із сусідніх сіл під’їжджають до школи у супроводі вчителя, раніше діставалися навчального закладу рейсовими автобусами.
«У нас була велика проблема із доставкою учнів. Фінансування було 70 на 30. Із своїх власних коштів ми заплатили майже півмільйона. У нас було проблемне село Межирічка, де діти з громади навчалися у сусідньому селі. Деякі ще там навчаються. Ми попрацюємо, аби всі діти ходили в опорну школу», – каже голова Вишевицької ОТГ Сергій Гаврутенко.
Як об’єднаним територіальним громадам бути корисними для населення, консультують представники житомирського відділення Асоціації міст України. В рамках реформи децентралізації вони їздять по селам, зустрічаються із головами громад та надають інформаційну та консультативну допомогу.
“Асоціація міст з 2015 року займається таким напрямком, як обєднання громад. Ми займаємося підтримкою вже створених громад і опікуємось громадами, які тільки-тільки обирають такий шлях”, – каже виконавчий директор Житомирського відділення Асоціації міст України Тетяна Кухарська.
На сьогодні в Житомирській області об’єдналося вже 32 територіальні громади. Вишевицька – одна із найменших, найбільші громади в Житомирській області – це Баранівська, Олевська та Коростишівська.
Автор – Наталія Дехтієвська
