24 липня — церковне свято княгині Ольги.
Про неї літопис каже, що вона “першою з жінок Русі увійшла в Царство небесне”.
Її роль у християнізації нашої землі —дуже вагома.
Але в біографії княгині Ольги є досі “білі плями”.
Про них розмовляємо з кандидатом богослов’я Тарасом Борозенцем та археологом Андрієм Петраускасом.
– Що ми знаємо про походження Ольги? З якого вона була роду?
Т. Борозенець:
– Точна дата народження Ольги не відома. За різними версіями, вона народилася або в кінці ІХ століття, або в 20-х роках Х століття. Згідно «Повісті минулих літ», Ольга була родом з Псковської землі. А от церковне “Житіє” говорить про те, що її батьки були варягами незнатного роду. Варязьке походження підтверджується її скандинавським ім’ям – Хельга.
Пізніші літописи (з кінця XV століття) викладають ще більш цікаву версію – ніби Ольга була… дочкою князя Олега! Того самого, який який захопив Київ у 882 році. Натомість Іоакимівський літопис повідомляє про знатне слов’янське походження Ольги, яку спочатку нібито звали Прекраса. А болгарські історики висували версію про тамтешнє коріння княгині Ольги – спираючись на повідомлення «Нового Володимирського Літописця».
– У 946 році княгиня Ольга жорстоко розправилася з непокірними древлянами. Чи справді вона спалила ціле місто, як розповідає літопис?
А. Петраускас:
– Останніми роками археологи активно досліджують Червону гірку в райцентрі Коростень на Житомирщині. Саме там стояв Іскоростень — столиця племені древлян. Під час розкопок ми виявили сотні важливих артефатів. Цікавим стало те, що більшість речей у шар ґрунту потрапили одномоментно, під час якоїсь драматичної події. Ймовірно, саме під час спалення міста в 946 році. Виявлено чимало керамічних уламків, а також багато каменів. Є припущення, що цими каменями древляни відбивалися зі стін міста від війська Ольги. Ще одна цікава знахідка – людські спалені рештки. Ймовірно, що ці останки належать тим людям, які загинули у вогні палаючого міста під час розправи княгині Ольги.
– А коли і як Ольга з суворої язичниці стала християнкою?
Т. Борозенець:
– Дотепер є спірною дата хрещення княгині Ольги в Константинополі. Згідно “Повісті минулих літ”, вона була хрещена в 955 році. Але візантійські джерела взагалі не говорять про хрещення Ольги в Константинополі! Імператор Костянтин Багрянородний у творі «Про церемонії» описав лише візит княгині до своєї столиці. Вочевидь, це відбулося в 957 році. Західні джерела ХІ століття також говорять про цю дату.
У хрещенні княгиня нареклася Оленою. Після повернення до Києва вона пробувала долучити до християнства свого сина Святослава і інших родичів – але безуспішно. Але водночас всі охочі могли вільно приймати християнство, хоча такі люди висміювалися язичницькою більшістю. Ольга будувала храми, та протегувала християнам. Але ця діяльність принесли плоди лише за часів князювання її онука – Володимира Хрестителя. Поряд з ним Ольгу теж називають Рівноапостольною.
– Яка доля мощів святої княгині?
Т. Борозенець:
– Після смерті в 969 році Ольга була похована в землі за християнським обрядом. Її онук, князь Володимир Хреститель, переніс мощі Ольги в побудовану ним церкву Святої Богородиці в Києві. Тіло княгині збереглося нетлінним. Його можна було спостерігати через віконце в кам’яному гробі, і багато людей там отримували зцілення. У 1240 році мощі були завалені уламками Десятинної церкви, коли її зруйнували татари.
В XVII столітті, за переказами, гробницю Ольги знайшов київський митрополит Петро Могила. Він проводив розкопки Десятинної церкви — і побудував на її місці невеликий храм. У ньому мощі княгині й перебували до початку XVIII століття. Саме тоді, за невідомих обставин, вони були остаточно втрачені.
Сергій БОВКУН
