Студенти в Італії мають право не відвідувати лекції в університетах. Вищу освіту молодь може отримувати протягом багатьох років.
Андрій Федосєєв, 30 років, українець за походженням. У 9 років переїхав на постійне проживання в Італію. Вирішив отримати вищу освіту. Вступив в Урбінський університет імені Карла Бо, який знаходиться в провінції Марке, вчиться на програміста вже протягом 8 років, хоча програма розрахована на 3 роки. Навчання ще не завершив.
РЕПОРТЕР: Яка вартість навчання у вищому навчальному закладі в Італії?
АНДРІЙ: За кожен рік навчання в Урбінському університеті я плачу 2 тисячі євро. А вчуся я вже вісім років. Взагалі на моєму факультеті навчальна програма розрахована на 3 роки. Деякі студенти закінчують університет за ці 3 роки, інші за 4, 5 чи 6 років. Ну а такі екстремали, як я, вчаться довго.
РЕПОРТЕР: Які умови такого тривалого навчання?
АНДРІЙ: Головне, треба бути записаним і платити щорічно гроші, бо в іншому разі втратиш все і попередні екзамени будуть анульовані.
РЕПОРТЕР: Ти не втомився протягом восьми років відвідувати лекції в університеті?
АНДРІЙ: А я їх не відвідую. Я майже не ходив на лекції. З 20 предметів, можливо, на 5 ходив. І це було у перший рік навчання. Мені було цікаво спочатку. А далі я сам вчився вдома, коли був час. Паралельно із навчанням я працював фрілансером, рік працював програмістом в Лондоні на одну фірму.
В італійських університетах не перевіряють відвідання студентами лекцій.
РЕПОРТЕР: За тривалі пропуски відраховують з вишу?
АНДРІЙ: Ні, тут ніхто нікого не перевіряє, ходиш ти чи ні на лекції. Треба платити за кожен рік, навіть якщо пропускаєш навчання. Основна вимога – здати екзамени. Звичайно, є факультети, де потрібно ходити на пари, наприклад, медичний. А мені, як програмісту, лекції у виші не обов’язкові.
РЕПОРТЕР: Що потрібно, аби отримати диплом? Скільки екзаменів ти ще повинен здати?
АНДРІЙ: Мені залишилося здати один екзамен. Для мене він найскладніший і він не цікавий, тому складно себе змусити вчитися. Предмет не пов’язаний з інформатикою, яка мені подобається. Там теорія вірогідності – вища математика.
РЕПОРТЕР: Маючи диплом, ти зможеш більше заробляти, аніж досі?
АНДРІЙ: Я можу й без диплома працювати. Взагалі у програмістів диплом рідко коли запитують. Роботодавці дивляться на те, що ти вмієш робити. За допомогою тесту вони визначають, наскільки ти хороший програміст, а також проводять співбесіди.
РЕПОРТЕР: Якщо диплом не важливий, то навіщо ти вчишся?
АНДРІЙ: Вчуся тому, що це вже принципово. Спочатку я хотів відчути студентське життя. В процесі навчання в мене з’явилося дуже багато знайомих. Це плюс. Важлива атмосфера, в якій ти знаходишся. Я рік жив при університеті в Урбіно.
Перший екзамен тут, як природній відбір. Після нього багато хто припиняє навчання.
РЕПОРТЕР: Чи багато студентів в Італії вчаться так довго?
АНДРІЙ: Так, багато випускників шкіл вступають до вишів. Але, наприклад, на нашій спеціальності (інформатика) половина відсіюється після першого екзамену. Перший екзамен тут, як природній відбір. Після нього багато хто припиняє навчання. А хтось тягне, як я, багато років. Якщо хтось закінчить університет вчасно, то це – велика рідкість. Особливо, якщо навчаються точним наукам.
РЕПОРТЕР: Хто купує підручники студентам?
АНДРІЙ: Підручники студенти самі купують. Викладачі можуть лише порадити, який краще придбати. А купувати чи ні – кожен вирішує на власний розсуд. Головне – знати предмет. Можна ходити на лекції, писати конспекти і вчити з них матеріал. З книжками простіше, там більше детальної інформації.
Безкоштовно в Італії можуть навчатися студенти з незаможних родин.
РЕПОРТЕР: Італійські студенти можуть вчитися за рахунок держави?
АНДРІЙ: Так, таке буває. Але на бюджет тут вступають не ті, хто відмінник був у школі і знає гарно предмет, як в Україні. Безкоштовно в Італії можуть навчатися студенти з незаможних родин. Для цього потрібно пред’явити довідку про доходи сім’ї. І тоді вища освіта коштує дешевше, або й взагалі безкоштовна. У таких випадках студента забезпечують житлом, купують підручники. Все залежить від того, наскільки неплатоспроможна родина і скільки грошей щороку держава виділяє на бюджетне навчання.
РЕПОРТЕР: А стипендії платять в Італії?
АНДРІЙ: У всіх університетах по-різному. Можуть, наприклад, раз у рік дати стипендію кращому студенту року. Але в Урбінському університеті, де я навчаюся, такого немає.
Сам студент може перенести свій іспит на пізніший термін.
Довідка: Система ступенів у вищій освіті в Італії:
1. Бакалаврат передбачає три роки навчання.
2. Магістратура вимагає 1-2 років навчання.
3. Докторантура.
Навчальний рік в італійських вищих навчальних закладах розпочинається кожного року по різному, академічний навчальний рік поділяється на три семестри. За результатами кожного семестру проходять іспити. Однак сам студент може перенести свій іспит на пізніший термін. В разі неуспішного складання іспиту студент має право кілька разів його перескладати.
“В Італії мало людей вчаться в університетах”
Анастасія Сімашова, журналіст, живе в Італії.
“Після 8-ми класів в Італії вступають у “scuola superiore” (середня школа другого ступеня), яка має 5 років і дає професію. Тобто, перш ніж вступати в університет, потрібно відучитися 13 років в школі.
Тут в Італії навіть зараз є проблема, що дуже мало людей йдуть в університети. Італія – одна із останніх європейських країн за кількістю людей із вищою освітою. Чого так сталося? Тому що в Італії дипломовані спеціалісти отримують таку ж зарплату, як і ті, хто не мають вищої освіти. В них школа – професійно-технічна. Після 9 класу в Італії йдуть в технікуми та коледжі, так звані інститути. Такого профільного навчання достатньо, щоб йти працювати, а не ще 5 років вчитися”.
Рівень середньої професійної освіти в Італії настільки високий, що забезпечує достойний рівень матеріального добробуту громадян. Тому вища освіта в Італії не є самоціллю для італійців, бо вона вимагає рівня знань українських кандидатів і докторів наук і не є рівноцінною українській вищій освіті, яку отримують чи не всі випускники шкіл.
Автор – Наталія Дехтієвська.