“Минулого тижня відбулося заключне засідання суду у справі про порушення виконавчим комітетом Житомирської міської ради законодавства України. Мова йде про встановлені часові обмеження пільгового проїзду в громадському транспорті загального користування (а саме в маршрутках) для певних категорій пільговиків.
У зв’язку з цим вирішив опублікувати декілька документів та надати пояснення, щоб житомирянам було з розуміло суть позову та логіку судового процесу.
СУД ДОЗВОЛИВ ПЕНСІОНЕРАМ ЇЗДИТИ БЕЗКОШТОВНО ПРОТЯГОМ УСІЄЇ ДОБИ – подібний заголовок довелося прочитати на одному із місцевих сайтів. Суд не може дозволити або заборонити пільговикам користуватися своїми пільгами, він не має таких повноважень.
Корольовський районний суд міста Житомира СКАСУВАВ пункт рішення виконавчого комітету міської ради, який встановлював часове обмеження пільгового проїзду для певних категорій пільговиків з 10:00 до 16:00.
Чи впливає це рішення суду на вартість проїзду та/або встановлення тарифу?
Те, що суд скасував пункт рішення, яким обмежувалося право пільгового проїзду, жодним чином не впливає на інші пункти цього рішення. Рішення виконавчого комітету, тарифи та інші умови, які встановлюються та регламентуються цим рішенням, залишаються діючими.
Чи можуть пільговики, яких обмежили у праві користування пільгами у часі, їздити безкоштовно в маршрутках у будь-який час?
Рішення суду вступає в дію через 30 днів після його прийняття, тобто 27 квітня 2018. Якщо міська рада не оскаржуватиме рішення першої інстанції до апеляційного суду, пільговики усіх категорій зможуть користуватися своїми пільгами без часових обмежень.
У міської ради достатньо часу, щоб врегулюватися усі правові аспекти та підготуватися до 27 квітня, адже регулювання та організація громадських перевезень у межах міста – це прямий обов’язок місцевої влади.
Міська рада припустилася помилки (юридичної та управлінської). Уміння визнавати та виправляти свої помилки – це набагато краще, ніж маніпулювати думкою та намагатися переконувати у протилежному.
Якби подібна ситуація відбувалася декілька років тому, коли прокуратура мала функцію загального нагляду, подібне рішення було б оскаржене органами прокуратури з мотивів невідповідності законодавству та повноважень органів місцевого самоврядування.
Але зараз маємо таку ситуацію, що ні прокуратура, ні жоден інший державний орган не контролю та не слідкує, чи дотримуються органи місцевого самоврядування законів та чи діють вони в межах своїх повноважень. Наразі єдиним органом, до якого можна звернутися та оскаржити незаконні дії органів місцевого самоврядування, є суд.
Чи знала міська рада та виконавчий комітет про те, що рішення в частині обмеження дії пільгового проїзду не відповідають їхнім повноваженням і суперечать чинному законодавству, мені не відомо. Хоча у своїй відповіді заступник міського голови Дмитро Ткачук, який відповідає за транспортні питання, чітко писав, що подібні обмеження є незаконними.
Також юридичний департамент міської ради перед ухваленням цього рішення надав свій висновок, що рішення в частині часового обмеження пільг не відповідає чинному законодавству. Тому я з упевненістю можу сказати, що протягом 6 місяців розгляду справи в Корольовському суді, юристи та транспортники міської ради знали про суперечність окремих пунктів цього рішення та його незаконність.
Якщо обіцяна Урядом монетизація пільг відбудеться цього літа, тоді питання, пов’язане з пільговиками, зникне саме собою. У такому випадку, замість пільг та права на безкоштовний проїзд, пільговики отримають додаткові кошти та самі вирішуватимуть коли та яким видом транспорту користуватися.
Ми усі схильні до помилок. Не помиляється той, хто нічого не робить. Але помилки потрібно виправляти. Якщо ми хочемо жити у правовій державі, усі мають дотримуватися законів, у тому числі й органи місцевого самоврядування. Знаю, що у міській раді є притомні та адекватні керівники, які зможуть зрозуміти, що продовжувати далі порушувати закони та намагатися оскаржувати рішення, яке самі ж визнали незаконним, є щонайменше абсурдним.
Помилки завжди пробачливі тим, хто має силу їх визнавати.
Микола Череднік
Фото: gazeta.lviv.ua
