«Їм що СРСР, що Україна, що піонерський галстук, що вишиванка – все одно, було б що вкрасти!», – Коцюбко

Авторська колонка

“На сесію Житомирської облради винесено церковне питання.

Політики вирішують питання Церкви, в черговий раз публічно порушують Конституцію України – статтю 35 Конституції України.

Стаття 35 – «… Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа – від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова». А інших важливих питань в Житомирі і в області немає – дороги побудовані, пісок, бурштин не крадуть, все відремонтовано, виправлено і працює.

Я хочу сказати, що Церква, яка розділилася сама в собі, не встоїть, будинок, який розділився в собі – зруйнується. Я так розумію, саме це хочуть зробити.

Українська Православна Церква отримала незалежність в 1992 році, їй було видано «Томос». Центр Української Православної Церкви знаходиться в Києві, а сама Церква входить в лоно Вселенської Церкви.

З 1917 року, коли прийшли до влади комуністи, стали руйнувати церкви, а священиків розстрілювати і засилати на Соловки на непосильну праця. Священики – це грамотні люди, які шанують Божі Закони і вчать цьому мирян. Під час Другої Світової Війни фашисти на нашій території знищили 2400 церков, десятки тисяч священнослужителів були знищені. Всі роки існування радянської влади були гоніння на священиків.

Мало хто знає, Ленін, який проливав кров мільйонів священиків і мирян, був підданий анафемі (прокляттю), і на протязі 300 років ніхто з мирян не може поховати його тіло в землю.

Янукович намагався підкорити Українську Православну Церкву, влаштовував гоніння Митрополита Володимира. Природно виникає питання – навіщо нинішня влада розділяє Церкву і суспільство таким чином. Через що все це? Звичайно, через гроші. Хочуть перенаправити церковні гроші собі в кишеню. Плюс це питання буде поставлено на вид і люди будуть його обговорювати. Замість того, щоб обговорювати стан доріг, дірки в новопокладеній плитці на Михайлівській і на тротуарах, відсутність на дорогах нових автобусів з кондиціонерами, куплених за наші з вами гроші. А найголовніше, народу треба переконати, що він нічого не вирішує. Це не правда!

Нічого не вирішує той, хто нічого не робить. Ми, народ маємо законне право вимагати у депутатів і держчиновників публічного звіту за всі їхні дії. Ми маємо право бачити в Інтернеті на сторінці міськради, облради, звіт з цифрами – скільки коштують парасольки, повішені на Михайлівській, скільки їх куплено, скільки і за якою ціною лежить плитки, у скільки обходиться щоденний ремонт цієї самої плитки і т.д. І міськрада зобов’язана публікувати кошториси, звіти виконавців робіт та зведені відомості за кожною виконаною роботою. І тоді можна побачити скільки наших грошей коштує та стрічка, яку перерізає депутат або чиновник.

А то влаштували в місті Радянський Союз – всі строєм ходять – на 8 травня строєм з букетами, купленими за бюджетні гроші (кошторис в Інтернет не виклали – скільки коштують квіточки!) Строєм йшли; на День Вишиванки – строєм (і знову з букетами за гроші платників податків); на членів молодіжної організації «Пласт» навіть краватки наділи і строєм повели; з портретом Бандери строєм ходять, з прапорами і плакатами.

А в День Сім’ї в місті зовсім першотравневу демонстрацію часів СРСР влаштували – плакати, кульки, прапори – і всі строєм. Булгакова заборонили, а чому? Як швондери там співали і строєм ходили, так і наші тепер строєм ходять і співають. А в душі нічого немає, їм що СРСР, що Україна, що піонерський галстук, що вишиванка – все одно, було б що вкрасти. Знову змушують всіх вірити в світле майбутнє.

А священики ніколи строєм не ходили – на розстріл йшли, на Соловки, але строєм не ходили!

І в Європі строєм не ходять! А чому? А там лідерство – люди отримують за своїм розумом, освітою, моральними якостями. Їх лідери виконують закони своєї країни. Закон там обов’язковий для всіх, до речі, і для наших чиновників за кордоном теж. Наші чиновники, депутати, перебуваючи за кордоном закони інших країн не порушують.

Це для них тільки тут – вишиванку вдягнув, попереду строю пройшов, і вже непідсудний, і вже немає для нього Закону.

Купили за гроші платників податків нові автобуси. Але нових автобусів на міських дорогах немає – на них чиновники / депутати роз’їжджають – піаряться на вбитих сільських дорогах. А за ремонт хто платити буде? Знову платники податків. А автобуси в лізинг взято під астрономічні відсотки, так що ми все ще і відсотки платити будемо. І це при тому, що гроші в міському бюджеті на автобуси є. І про те, що за наші з вами гроші автобуси куплені, влада ні слова не сказала.

Фонтан на Михайлівській не працює. Фонтан побудований за гроші італійського мецената, але при відкритті фонтану про мецената ні слова. Тільки органи влади себе прославляють. А фонтан не працює. Органи влади кажуть – люди засмітили фонтан. Брехня! Це що ж за конструкція, якщо там не передбачений захист електроніки від сміття і бруду. А ще осінь не прийшла, листопаду не було. Знову влада незрозуміло яких будівельників найняла, як з тротуарною плиткою. А кошторису, у скільки фонтан обійшовся, немає. Мабуть ще один об’єкт витрат грошей платників податків побудували. На кожен ремонт грошики будуть перераховувати, а кошторис ховати.

Кричуща несправедливість щодо Савченко. Вона в тюрмі сидить, і доказів її злочину немає. Як і не зрозуміло за який злочин вона сидить – прозвучала фраза «за наміри». Але, як казав Пуаро (Агата Крісті) бажання вбити, ще не вбивство. А наміри – це лише думка. У нас тепер до в’язниці за думки садять? А корупціонер, докази злочину якого оприлюднені в Інтернеті, ходить з браслетом, вітає всіх, нагороджує, в школи до дітей приходить. Діти, та й батьки на нього дивляться в замішанні. Чому він буде дітей вчити?

А Савченко тільки озвучила якісь думки, може розіграти когось хотіла? А її за це в тюрму без права застави на два місяці. А в українських законах кримінального переслідування за думки немає.

Я глава опікунської ради в першій школі міста Житомира. Мене діти у свій час з жахом запитували – навіщо наш мер наклеїв вуса і їздив в транспорті, ходив в дитячі установи, і це в 50 з гаком років? І чому це робили мери інших міст України, масово в один і той же час? Хто наказав їм це зробити? Хто керує міськрадами, якщо самі мери не можуть навіть собою розпоряджатися, безвольні, в безглуздому вигляді, з’являються в суспільстві і лякають людей?

Але ж, наприклад, наш мер на вигляд цілком адекватний, навіть респектабельний, і з освітою. Всіх цих мерів просто змусили пройти через таке публічне приниження? Хто, з якою метою, перевірити чи підкоряться? Питання недитячі!

Державна телерадіокомпанія на вулиці Театральній вже не державна. Близько 200 чоловік співробітників викинули на вулицю. А ще вигнали організацію ветеранів Великої Вітчизняної війни з цього приміщення.

Квіточки, куплені за кошти платників податків чиновники і депутати до пам’ятника носили ладом. А приміщення на вулиці Театральній «прихватизували». «Прихватизувати» і приміщення в 104 кв. метра на вулиці Михайлівська та приміщення дитячої перукарні біля міськради, з обох приміщень організації інвалідів вигнали, а депутати там сіли. І ходять до пам’ятника Корольову гімн співати, і вишиванку надягають, і Кобзаря читають, і не соромно!

Ось, якщо б наші чиновники і депутати дотримувалися правила – гімн заспівав, Кобзаря прочитав, вишиванку вдягнув – все, з цього моменту зобов’язаний нічого не красти у народу і країни, цілий день дотримуватися всіх українських законів, через заповідники не їздити, на тротуарах людей не збивати . Може, якби хоч один день на місяць наші депутати і держчиновники це робили, то може і дороги стали краще і плитка через рік не відвалювалася б. А там, дивись і втягнулися б закони дотримуватися, по совісті жити. Адже душа людині Богом дана, і депутатам / держчиновникам теж. Тільки вони свою душу утрамбували до мікроскопічного розміру і подалі заховали. А хто Кобзаря читає, в душі у того крила виростають. Але поки не так, швондерів слухають, а Шевченка – ні!

24 травня був геніальний день – випуск в школі № 1 імені Лятошинського. Випускалися геніальні діти, діти, осяяні Богом, талановиті. Вони прославляють наше місто в областях України та на міжнародному рівні. Школа перебуває в двох кроках від міськради. Але ніхто з чиновників / депутатів не прийшов привітати дітей. Де управління у справах сім’ї та молоді? Ніхто не прийшов. А в Овруч воювати проти трирічної дівчинки Даринки Макарчук їздили, цілим автобусом, і багато разів.

Солдата, інваліда ВСУ Пилипчука на Стрижевському кар’єрі вбивали безбожно – поламали ніс, ребра, перебили перетинки, пістолетами Макарова били, намагаючись зламати хребет, залишили помирати на дорозі. Але солдат залишився живим і назвав усіх своїх убивць. Півроку солдат пролежав у лікарні. І обласна лікарня дала висновок – тілесні ушкодження легкої тяжкості.

Пісок зі Стрижевського кар’єру як крали, так і продовжують красти. А наша влада тим часом парасольки на Михайлівській відкриває.

А наші солдати, які воювали на фронті, вони пільговики, але в маршрутках водії їм кажуть «не пущу, не повезу». Посередники є, які знімають ці гроші і носять в міськвиконком.

На сесії кримський татарин фронтовик розмовляє російською мовою, йому роблять зауваження, чому він розмовляє російською. Зауважують людині, яка воювала за Україну і отримала поранення обох ніг! У нас на фронті не стояло питання про мову, хто на якому розмовляє. І якби хтось почав комусь забороняти розмовляти на якійсь мові – покрутили б пальцем біля скроні і сказали б «дурник». Мова – це флешка, носій інформації. Чим більше мов людина знає, тим краще. У нас, в багатонаціональній країні розмовляють на різних мовах. А чиновники і депутати, корча з себе «щирих українців» торгують солдатськими пайками через Інтернет. Технікум на Корбутівка, пам’ятайте. І в цей же час розформовують на Житомирщині дитячі інтернати. І в цей же час віддають десятки гектарів Житомирської землі з ільменітом невідомим студентам. І багато ще чого роблять, прикрившись, українською мовою, вишиванкою та іншим.

А наші ПАТ «Житомиргаз» і ТОВ «Житомиргаз збут» просто обкрадають житомирян. Мало того, що наш український газ, який за Конституцією належить народу, стаття 13, продають нам же, народу за астрономічними цінами. Так ще ПАТ «Житомиргаз» і ТОВ «Житомиргаз збут» займаються приписками, не виконують розпорядження суду не рахувати по показникам загальнобудинкових лічильників.

Депутат за наші народні гроші, гроші бюджету обласного, міського, і ін., купує дитячий майданчик і нам же його дарує. І пише на табличці – «подаровано депутатом таким то». Точно так само в школах – за наші гроші меблі купили, поставили, а депутат пише – він подарував. Асфальт на Мальованці поклали за гроші житомирських платників податків, а депутат написав, що це він зробив подарунок. А в своїх деклараціях ці депутати і держчиновники пишуть про отримані багатомільйонні доходи, і ніде не пишуть, скільки податків вони заплатили за ці самі доходи. А ми, платники податків, платимо податки за все. Тепер Верховна Рада хоче мажоритарку скасувати, щоб ми знову «котів у мішку» від партій вибирали.

У Словаччині намагалися ввести платне навчання, але молодь вийшла на вулицю і знесла уряд. Тепер освіта в Словаччині безкоштовна.

А нам з вами вселяють – ви все одно нічого не доб’єтеся. Але є приказка – дорогу здолає той, хто йде. Потрібно наполегливо вимагати виконання законів України, відстоювати свої права, а найголовніше, вимагати від депутатів / чиновників виконання їх обов’язків, найголовніше – звітів, які не з графіків і слів, а конкретних кошторисів з цифрами на сайтах адміністрацій аж до Президента. До тих пір, поки депутати / чиновники не публікуватимуть кошторису витрат своєї діяльності, нічого не зміниться.

Україна не королівство кривих дзеркал. Треба писати заяви, запити, скарги з вимогою письмових відповідей від держчиновників апарату влади, від депутатів. Треба не проходити повз, коли порушують права будь-якого жителя міста, тому що якщо можна безправним зробити його, то завтра безправним будеш ти.

Чи не посадили в маршрутку пенсіонера, АТОшника, будь-якого пільговика, – зібралися і написали заяву з обов’язковим вимога відповіді. Поставив депутат майданчик у дворі, привіз меблі / комп’ютери в школу, лікарню дитячий садок – треба вимагати відповіді за чиї гроші все це куплено, якщо за бюджетні – ніякий це не подарунок, а обман виборців! Написав декларацію чиновник / депутат, нехай відзвітує скільки податків заплатив на свої доходи. Законність в Україні починається з нас!

Ще раз повторюся – кожен з нас і всі ми разом маємо право й повинні вимагати у держчиновників / депутатів звіту про витрачені народні гроші, звіту докладного публічного, розміщеного на сайті адміністрації, щоб всі могли з ним ознайомитися. А, якщо депутати / держчиновники не дають такого звіту, вимагати негайної їх відставки. Не заспокоюватися доти, поки вони у відставку не підуть. Ніякого іншого шляху немає – непідзвітний значить безвідповідальний, значить непідсудний, значить можна на закони наплювати.»

Олександр Коцюбко

 

Редакція може не розділяти позицію авторів розділу “Блог”

Автори розділу “Блог” несуть відповідальність за достовірність наведених фактів