Автономізовані та щасливі: медична реформа на Житомирщині

Авторська колонка

Як тепер охоронятимуть наше здоров’я?

В Україні триває медична реформа. Міністерство охорони здоров’я, яке відповідає за її розробку та впровадження, декларує, що метою є підвищення якості медичних послуг, які отримують пацієнти, та забезпечення гідної заробітної плати для лікарів. Для цього потрібно чимало: і перехід на міжнародні стандарти лікування, і перерозподіл навантаження між різними ланками медичної допомоги, і нові навчальні програми для підготовки студентів-медиків, і системна просвітницька робота з пацієнтами, і багато іншого. Усі ці зміни потребують фінансового забезпечення.

Оскільки суттєво збільшити витрати на охорону здоров’я з Державного бюджету неможливо, основою реформи є зміна принципу фінансування: більше коштів отримуватимуть ті, хто більше і якісніше працює. Замість того, щоб  утримувати заклади охорони здоров’я через розподіл субвенції між органами місцевого самоврядування, які є власниками закладів охорони здоров’я, держава переходить на оплату наданих медичних послуг безпосередньо закладам. Принципова різниця в тому, що до реформи заклади фінансувалися залежно від кількості ліжко-місць, медичного персоналу тощо, а після реформи – в залежності від того, хто скільки надав реальних послуг.

Законодавство, необхідне для такого переходу, Верховна Рада ухвалила в жовтні 2017 року. Щоб до впровадження змін могли якісно підготуватися всі учасники процесу, перехід на фінансування за кількість фактично наданих послуг відбувається в три етапи: спочатку на первинній ланці медичної допомоги, потім – спеціалізованій амбулаторній (поліклініки), потім – спеціалізованій стаціонарній (лікарні).

Програма-мінімум до кінця 2018 – автономізація первинки

Щоб скористатися перевагами реформи, заклади охорони здоров’я повинні змінити свій статус: з бюджетних закладів чи установ реорганізуватися у некомерційні підприємства. Це потрібно, щоб новостворена Національна служба здоров’я України могла укладати з ними контракти, а заклади могли напряму отримувати кошти та вільніше ними розпоряджатися, в тому числі платити медичним працівникам більше, ніж передбачено тарифною сіткою.

Процес реорганізації у некомерційні комунальні підприємства називається “автономізацією”. Він не передбачає зміни власності, тобто заклад після автономізації не стає приватним, а й далі належить територіальній громаді. Натомість змінюються правила, за якими заклад розпоряджається коштами: він набуває право отримувати прибуток й розпоряджатися ним, але лише в рамках своєї діяльності – надання медичних послуг пацієнтам (саме тому “підприємство”, але “некомерційне”).

Реформа первинної ланки розпочалася у квітні 2018 року. Була оголошена всеукраїнська кампанія з укладання декларацій між пацієнтами та лікарями первинки – сімейними, терапевтами і педіатрами. Заклади охорони здоров’я, які надають послуги первинного рівня, почали активно автономізовуватися, оскільки отримали чіткий стимул: за пацієнтів, які не просто приписані до лікарні за місцем реєстрації, а уклали декларації, держава платить у півтора-два рази більше.

Станом на 24 вересня декларацій з лікарями підписали більше 19 мільйонів. У 2019-му реформа запуститься і на рівні спеціалізованої медичної допомоги.

МОЗ рекомендує іншим закладам теж пришвидшитися зі входом у реформу і нагадує, що до кінця 2018 року діє спрощена процедура реорганізації. Зокрема, кредитори не можуть вимагати від закладів дострокового виконання зобов’язань, скасована обов’язкова оцінка майна, а невикористані протягом бюджетного періоду кошти можна переносити на наступний рік. Законопроект про продовження пільгового періоду до кінця 2019-го зареєстрований у Верховній Раді, але ще не ухвалений, тож краще автономізуватися до кінця цього року.

Медична реформа на Житомирщині

Щоб з’ясувати, на якому етапі перебуває процес втілення реформи в частині автономізації закладів охорони здоров’я на Житомирщині, ГО “Центр UA” звернулася до всіх органів місцевого самоврядування в області з відповідними інформаційними запитами, останні з яких були надіслані 7 вересня.

Зі 101 закладу охорони здоров’я в області комунальними некомерційними підприємствами стали 24. Планує автономізуватися найближчим часом ще “Радомишльський центр первинної медико-санітарної допомоги” Радомишльської районної ради, власник якого уже підготував відповідний проект рішення.

Абсолютна більшість з тих, хто автономізувався, – це заклади первинної ланки медичної допомоги. З них 23 уже навіть підписали договори з Національною службою здоров’я. Лише 17 досі залишаються бюджетними. У самому місті Житомир реорганізувалася вже вся первинка.

Натомість заклади вищих рівнів вступати в реформу не поспішають взагалі: з 61 автономізувалися лише Попільнянська ЦРЛ та є відповідний проект рішення по Романівській центральній районній лікарні.

Ситуацію із впровадженням реформи в місті Житомирі прокоментувала начальниця управління охорони здоров‘я Житомирської міської ради Марія Місюрова:

«Медична реформа триває і місто Житомир має перші результати: на кінець жовтня працює 21 амбулаторія, укладено 165 тисяч декларацій із сімейними лікарями, житомиряни мають можливість отримати абсолютно безкоштовно певний перелік медичних послуг, які гарантовані державою (загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, на рівень холестерину, глюкоза крові). Потрібно зазначити, що, щоб отримати такий результат міською радою, управлінням охорони здоров’я більше року велася підготовча робота».

Втім, жодна реформа не відбувається без перепон, про що розповіла начальниця управління охорони здоров‘я Житомирської міськради: «Серед основних проблем, які потрібно вирішити, є питання подолання старої системи черг у поліклініках, тренінгові навчання працівників сфери охорони здоров‘я у аспекті якісного та сервісного обслуговування пацієнтів, комп’ютеризація роботи амбулаторій, логістика викликів додому сімейних лікарів. Однак, однозначно можна сказати, що медична реформа має ряд позитивних змін, зокрема, свідомий вибір пацієнтом сімейного лікаря створює чесну конкуренцію між фахівцями не тільки державних закладів, а й приватних, які також мають право заключати декларації з населенням та отримувати з кошти з державного бюджету від Національної служби здоров’я України».

У Міністерстві охорони здоров’я темпами автономізації загалом задоволені й нагадують, що в 2019 році фінансування первинної ланки буде відбуватись лише за новою моделлю і розраховувати на субвенцію не варто. Закладам спеціалізованої та стаціонарної допомоги теж варто треба прискоритися: у 2019-му нова модель фінансування поширюватиметься вже і на них.

“Лише до кінця поточного року закон передбачає особливий, суттєво спрощений режим перетворення медичних закладів на комунальні некомерційні підприємства. Заклади вторинки та третинки мають виконати “домашнє завдання” на наступний рік – прискорити процес автономізації та встигнути змінити статус на пільгових умовах”, – наголосив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.”

 

Сергій Яцик,

регіональний координатор ГО «Центр UA» у Житомирській області

 

 

Редакція може не розділяти позицію авторів розділу “Авторська колонка”

Автори розділу “Авторська колонка” несуть відповідальність за достовірність наведених фактів