Якщо у Вас є діти-школярі, Ви мабуть часто чуєте від них, що їм на уроках нудно. Як це змінити? Якщо б Ви побачили шкільний урок, на якому дітям видали на кожну парту обладнання, Ви би зрозуміли секрет цікавого заняття. А де інтерес – там і кращий результат.
Іграшки, розвивальні ігри, спортивний інвентар, комп’ютери, лінгафонні кабінети, роздаткові матеріали, таблиці, мікроскопи, мапи, різноманітне демонстраційне обладнання з географії, фізики, біології, хімії, розхідні матеріали для трудового навчання, захисту Вітчизни, лабораторне обладнання з хімії, фізики, біології – чому всього цього немає у достатньому обсязі? Бо роками для освітнього процесу “немає коштів у бюджеті”. Коли навчальне обладнання останній раз закуповували для вашої школи за кошти бюджету? Років 30 тому?
Можна було б звернутись до благодійників. Але відомо, що левова доля благодійних внесків йде на господарські товари, меблі, ремонтні послуги. Чому так? Адже батьки, які жертвують кошти, мали б бути зацікавлені у підвищенні якості занять.
З 2015 року громадська організація “Демократичний Альянс Жінок” ставить це питання у місті Житомирі перед органом управління освіти. Дійти до спільного рішення з засновником шкіл та садочків міста – те, чого ми прагнули давно. Саме тому звернулись по допомогу до громадської організації Centre UA – аби зібрати всіх, хто має дбати про освіту дітей, за одним столом.
Під час публічної консультації “Як забезпечити навчальним обладнанням заклади освіти Житомира?”, модератором якої був представник ГО «Centre UA» Сергій Яцик , ми почули думки директорів, департаменту освіти, депутатів:
– чи то байдужість, чи то страх перед розмірами проблеми завадили представникам департаменту освіти визнати проблему та озвучити своє бачення можливих шляхів її вирішення;
– директори шкіл оголосили, що питання господарського утримання вважають більш нагальним, ніж питання відновлення запасів навчального обладнання;
– депутати цілком підтримують ідеї прозорості залучення та використання коштів бюджету і благодійників; брак коштів у бюджеті їх не лякає: грошей завжди замало, але треба вчитися визначати пріоритетні напрямки для першочергового фінансування.
З того, що почуте і побачене, можна зробити висновки. Департамент освіти, більш ніж припустимо, перекладає питання господарського утримання приміщень на керівників закладів, та вважає такий стан речей задовільним. Керівникам бракує як часу, так і фінансів займатись питаннями підвищення якості освітнього процесу, вся увага – на господарське утримання. Батьки радо відгукуються на прохання класних керівників та вихователів (тобто керівників) допомогти “створити дітям умови навчання” (а керівникам – умови роботи). Батьки не є спеціалістами з освітніх питань, то ж підміна понять – “умов навчання” на “умови утримання” – вдається легко. Але спираючись на прогресивно мислячих депутатів громадськість може впроваджувати ініціативу.
Яку роль зіграла публічна консультація? Вона стала для громадськості мостиком від формування бачення вирішення проблеми до реалізації проєкту: відкрите обговорення дозволило винести на загал позицію освітян, а громадськість отримала можливість донести до влади свої пропозиції та заручитись підтримкою депутатів.
Як ми виявили, працівники шкіл та садочків звертаються до батьків з проханням профінансувати потреби, про які не було офіційно донесено до засновника, законним обов’язком якого є господарське утримання комунальних закладів освіти. Через тиск громадськості обсяги офіційних потреб з року в рік зростали. Для прикладу наведемо динаміку зростання потреби у товарах (разом за КЕКВ 2210 “Предмети, матеріали, обладнання та інвентар” та КЕКВ 3110 “Придбання обладнання і предметів довгострокового користування”) Загальноосвітньої школи № 7 м. Житомира: у 2015 році потреби школи складали 23,4 тис. грн; у 2016 – 68 тис. грн; у 2017 – 223,5 тис. грн; у 2018 – 194,6 тис. грн; у 2019 – 7 млн грн. Офіційна потреба школи в товарах протягом 4 років збільшилась у 300 разів, при цьому список містить переважно господарські товари, а з навчального обладнання лише комп’ютери з мишами, принтери і шкільна крейда.
Як керівник закладу повинен визначити, якого обладнання не вистачає? За переліками навчального обладнання, затвердженими Міністерством освіти і науки. Просто перевірити, що є в наявності – і включити до списків потреб те, чого бракує. Так зробив керівник Загальноосвітньої школи № 1 м. Житомира і… отримав потребу у навчальному обладанні 9,7 млн грн. Чи дивує таке число? Ні. Адже десятки років для освітнього процесу “немає коштів у бюджеті”.
Вже чую питання “а хіба ті мільйони виділили школам?”. Звісно ні. Школі № 7 на товари у 2019 році виділили за кошторисом 281 тис. грн (замість 7 млн грн), а школі № 1 на навчальне обладнання 120 тис. грн (замість 9,7 млн грн). Що робити керівнику, якщо до кошторису внесено замалі видатки? Звертатись знову і знову до засновника, сприяти розвитку громадського самоврядування батьків для забезпечення підтримки, шукати благодійників.
Чи можуть бути благодійниками батьки? Звісно так. Але їм треба у доступній формі донести права та обов’язки благодійників та оприлюднювати інформацію про об’єктивні потреби закладу і бюджетні надходження. Благодійникам треба надати вибір, на що жертвувати: обов’язково знайдуться ті, хто вкладатиме і в навчальне обладнання. З часом таких людей ставатиме більше.
Чи можна збирати благодійні внески у закладі освіти? Звісно ні. Збір благодійних внесків у колективі створює умови для порушення принципу добровільності внесків, тому благодійний збір дозволений лише серед невизначеного кола людей (що виходить за межі списку батьків учнів, вихованців).
Як керівник може звернутись до благодійників та одночасно забезпечити дотримання їхніх прав? Через онлайн-сервіси! І такі сервіси вже створені. Зокрема у Житомирі громадська організація “Демократичний Альянс Жінок” наразі координує процес підключення шкіл до Відкритої системи бюджетів шкіл OpenSchool.in.UA, за підтримки програми “Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні”. Платформа відкриває нові горизонти:
– доступно візуалізує для батьків інформацію про фінанси;
– надає батькам нові можливості для контролю та аналізу інформації про фінанси, а керівникам для комунікації з батьками;
– дозволяє здійснювати індивідуальні, у тому числі цільові, благодійні внески на реєстраційні рахунки закладів з отриманням квитанції; квитанція у свою чергу може стати підставою для отримання податкової знижки;
– сприяє підвищенню раціональності використання благодійних внесків;
– необмежено розширює коло благодійників та надає можливості краудфандингу.
Отже, світло у кінці тунелю є!!!
Наталія Слободянюк, членкиня ГО “Демократичний Альянс Жінок”
