Ті, хто за неї воюють, знають її смак. Це смак землі, що вʼїдається в шкіру. Смак крові і смерті, якою пронизане повітря. Солоний смак сліз.
Незалежність – це відповідальність, що лежить на твоїх плечах. Ти ведеш у бій і знаєш, що з нього повернуться не всі. І живі, і полеглі залишаються з тобою назавжди. На совісті. І в памʼяті.
Незалежність має голос. Це голос предків. Вони гинули в боях, в ГУЛАГах, пухли від голоду і кістьми вимощували дороги імперій. Це крик матерів, які ховають своїх дітей. Голос тих, хто в мирних містах і селах просить про допомогу під уламками своїх зруйнованих осель. Голос наших дітей, які не обирали час і місце народження, але яким довелося жити в часи великої війни.
Незалежність можлива тільки тоді, коли є люди, готові за неї боротися.
Дякую вам, захисники і захисниці України! Маю за честь служити разом з вами.
Вічна памʼять полеглим героям!
Вічна слава живим!
Слава Україні!
