Оксана Слободян: «Ніхто не принесе тобі блюдце із золотим обрамленням»

Була б це не я, якби не переплутала адресу зустрічі. Настрій вже не дуже.

І біжучи на інтерв’ю з косметологом, думала, що мене зустріне жінка занадто серйозної лікарської «закалки», ще й з яскравим макіяжем. Натомість, на мене чекає молода чарівна брюнетка. Я вже посміхнулась.

Вражена широким колом діяльності роботи косметолога – це значно більше, ніж просто наносити крем. В Оксани справді золоті руки. Вона не лише прибирає зморшки з обличчя, а ще й займається контурною пластикою й дієтологією. Вона не ходить по червоним доріжкам, але успішна жінка. Дивлячись на неї, ніколи не відстанеш сам.

Хтось народився в рубашці, а я – в білому халаті. Всю юність мріяла лікувати дітей. А в дитинстві мені ще й подарували набір лікаря. Я просто мусила рятувати життя. Принаймні професія дитячого невропатолога мені була по душі.

Університет руйнує ідеали. У перші роки студентського життя ти готовий служити своїй професії віддано й вічно, поки не доходить діло до практики на справжній роботі.

Третій курс змінив мої пріоритети. Я вирішила стати косметологом.

Трагедія для батьків, радість – донці. Для здійснення своєї мрії я робила все можливе. Навчаючись на останніх курсах уже в київському університеті, я вечорами підробляла в «ДЦ». Не заради знижки на косметику, а щоб заробити на курси косметології.

Я обожнюю дітей, але не люблю роботу педіатра. Свого часу стажувалась на цій посаді. 25 викликів додому на вечір, а встигаєш обійти лише половину. Виявляється, помилкою приділяти дитині більше, ніж 10 хвилин. Моя завідувач сказала: «Температуру виміряла – галочку поставила». Після цього я більш не хотіла лікувати дітей. Або приділяти максимум, або нічого.

Я не готова нести таку відповідальність за такі гроші. Всі мої знайомі лікарі, повірте, їх не мало, заробляють копійки і в придачу – купу лайливих слів на свою адресу. Але не все так, як малює наш український народ.

Таке враження, що собака дорожча за дитину. Адже людина готова платити за ветеринарні послуги своєму улюбленцю, проте коли веде свою дитину до педіатра кричить на всю Іванівську, що медицина має бути безкоштовною. Питається, чому?

Сучасність нашої медицини мене злякала. Сама система не підходить як для мене, так і для неї. Для більшості лікарів – це просто черговий клієнт і мізерна зарплата. Я не можу жити в таких умовах.

В Житомирі зайнята нами ніша. Багато косметологів, багато різноманітних видів послуг. Але ніхто з них не бореться з проблемою із її кореня. Це те саме, що якщо помити спіле яблуко, воно ніколи не почне морщитись і гнити.

Якщо не введеш щось нове, залишишся позаду. Тому, не гаючи часу, я почала лікувати шкірні хвороби не лише поверхнево, а з самої точки її виникнення.

Тисяча доларів за один семінар. Це не купити буханець хліба. Особливо важко витрачати такі гроші, коли твоя улюблена справа йде тобі ще не в прибуток. Але коли ти віриш і знаєш, що це того варте, то воно насправді варте. Я в цьому переконалась.

Я прихильник того, що лікувати потрібно з серцевини хвороби. Раніше перед початком процедури відправляла пацієнтів до різних лікарів для медогляду. Адже всі шкірні захворювання йдуть зсередини. А наш гінеколог порадить: «Народиш – мине». І тепер молодій дівчині чекати 10 років і ходити із вуграми на шкірі? Тому я придбала апарат, що лікує хвороби зсередини.

Я лікую інформацією. Я відкидаю хімічні речовини, а використовую лише інформаційну складову, яку вчені переклали на комп’ютерну мову. Лікування інформацією, ультразвуковими хвилями та гомеопатією – теперішнє і майбутнє медицини. Комп’ютерні інноваційні технології завжди на крок попереду.

Наші лікарі не могли вилікувати мого сина. В нього була алергія. Наші імунологи й алергологи запевняли, що це вже на все життя. А я змогла, бо лікування інформацією ефективніше. Я вилікувала бронхіальну астму в хлопця, яка не лікується взагалі. Раз вилікувала – значить діє.

Я – людина без рамок. Навіщо себе сковувати в діях і підпорядковуватись режиму, поки є шанс вибрати інший шлях. Я захотіла свою свободу дій. Головне – не злякатись. І тепер лише я планую свій робочий день.

Обов’язки нікуди не діваються. Вони є завжди. Є графік, є клієнтська база, є документація. Але це свій графік, своя клієнтська база і своя документація.

Не люблю на когось рівнятись. На столі не знайдеш книжки з поезією чи фотокартки натхненника. Все, що я маю і хочу мати, я черпаю від себе.

Оточуй себе людьми собі подібним. Якщо ти людина з польотом фантазій, то безглуздо, коли біля тебе циніки. Кожен має оточувати себе такими ж людьми, як і він. Недарма моя близька подруга – директор модельного агентства, а сестра – відомий дизайнер.

Неможливо стати моделлю в оточенні місцевої гопоти. Ти формуєшся разом із ближчим своїм. Як би ти не запевняв усіх про свою індивідуальність і власне «Я», твоє оточення, хоч і малими кроками, але заманює тебе.

Ніхто не принесе тобі блюдце із золотим обрамленням. Успіх на валиться як сніг на голову. Потрібно працювати. І якщо ти зламаєшся на пів шляху, ти ніхто. Тільки справжній успіх прийде в кінці.

Для успішного життя варто почати сніданок із вівсянки й теплої води з медом. Недарма кажуть: «Сніданок з’їш сам, з обідом поділись, а вечерю віддай ворогу». Істина. А з точки зору дієтології це золоте правило. До речі, дієтологія – теж мій профіль.

В близькому майбутньому мрію створити жіночий клуб. Клуб без канонів й обмежень. Жіночий клуб для відриву, спілкування й самореалізації.

Ідеальна жінка – витвір мистецтва. Вона має поєднувати у собі лише дві складові: роботу й сім’ю. І тоді жіноча врода буде присутня завжди. В роботі ти удосконалюєш себе як особистість, а в сім’ї – як жінка й мати.

Здоров’я – всьому голова. Хліб – це складова здоров’я. І то лише в помірній кількості.

Ірина Сташко

________________________________________________________________________

Інформація для всіх, хто хоче бути красивим. “Репортер” завжди шукає цікавих і корисних особистостей нашого міста.

Слободян Оксана Олександрівна, лікар-косметолог, дієтолог

Місце роботи Оксани: “Плаза”, вул.ГенералаПотапова, 5

Телефон: 067 79 62 872