П’ятниця тринадцятого не пройшла для мешканців Бердичева спокійно. Вона дала про себе знати жахливою трагедією.
На залізничному переїзді чоловік кинувся під потяг. Як і чому він вирішив звести рахунки із життям – невідомо. Та крок у небуття, здається, покійний зробив свідомо. Меншою мірою, у цьому впевнений пенсіонер Василь Петренко.
Свідок трагедії бачив все від початку до кінця. Розповідає, що йшов до жінки у лікарню. Мав рейки, і можливо, не звернув би уваги на чоловіка, який знаходився неподалік, якби не крик чергового по переїзду.
Василь Петренко, свідок трагедії: «Иду, дохожу вот сюда и слышу : «Мужик! Давай Переходи!»… Я поворачиваюсь, смотрю – он перешел одни рельсы, подошел к другим. Кричу: «Вон поезд!». А он матом заругался и лёг…»
Залізниця – річ, яка вимагає точності та пунктуальності
Трохи постоявши, пасажирський 133-й «Луганськ-Львів» рушив до кінцевого пункту призначення. На рейках лишилося лежати те, що ще кілька хвилин тому було живим організмом.
Йому кричали черговий і сам Василь Іванович, на повну сигналив потяг, але чоловік не реагував, говорить свідок. Коли ліг на рейки, локомотив якраз доїжджав до переїзду. На перший погляд, покійному було десь років за 50, каже пенсіонер і додає: у тому, що то був не нещасний випадок, а свідоме рішення, прийняте протягом кількох секунд, він не сумнівається.
Василь Петренко, свідок трагедії:
«Он только сам… Только… Не то, чтобы споткнулся – стоит и смотрит. Дежурный и я – мы ему кричали. А он лёг и всё.»
ТРК ВІК