Сьогодні на Житомирщині відроджується давній та відомий і знаний раніше промисел — бортництво.
Бортництво — це розведення бджіл в бортях, лісове бджільництво. Спосіб бджільництва, що прийшов на зміну примітивному «видиранню» меду диких бджіл у дуплах дерев.
Чи прибутково це? Павло Павлович Лінкевич, інженер лісового господарства у Поліському заповіднику, говорить, що у їхньому селі , що в Овруцькому районі, майже у кожного є свої, передані з покоління у покоління борті.
Роблять їх з колодок. В основному для себе, для ліків. Лише у кого більше бортей, то вже на продаж. Полюбляють купувати мед туристи, які приїжджають з ночівлею до заповідника. Але мед у колодках не качають, адже таку медогонку ще не зроблено: для збирання такого меду відрізається віск і мед виходить у кінцевому результаті з воском.
Вулик для диких бджіл (не рамкових) роблять з колодки, видовбуючи для них місце, та вивозять за 5–10 км від села в ліс. Прикріплюють до дерева або ставлять на землю, ніби дерево росте. Такий вулик обприскують зсередини антисептиком. Дехто змащує медом чи обприскує березовим соком, що перебродив. Так вулик стоїть до травня-червня, адже саме в цей період у лісі формуються рої бджіл.
У лісах теж безліч природних вуликів, роїв, які посилають «похідки» — розвідників, котрі й шукають місце для існування рою (який, до речі, може прилетіти і за 20 км) і передають потім цю інформацію матці, яка збирає рій. Засівши з весни у вулику, дикі бджоли носять мед до нього аж до жовтня. Виходить справжній лісовий мед з рослин різних сезонів.
Павло Павлович і сам уже близько 20-ти років займається бортництвом, маючи передані йому у спадок 20 вуликів від такого ж любителя меду, а от його брат має 115 таких «природних» вуликів
На пасіках дикі та звичайні бджоли контактують нормально, адже під час запліднення матки трутні з різних вуликів можуть також у ньому взяти участь. Дикі бджоли менші за розміром, бо живуть багато років у природних вуликах, а їх ніхто не чистить, соти стають твердими, старими та чорними; ланки-комірки, де виводяться бджоли, стають меншими, от і бджоли менші за розмірами. Матка відкладає яйця в комірках, які вже природно менші, і, коли бджоли починають рости й формуватися, їм природно не вистачає місця.
Кажуть, що від диких бджіл потерпають сади, особливо фруктові дерева. Та це неправда. Це оси можуть понад’їдати фрукти на деревах, але не бджоли.
Є думки й про те, що лікування бджолами напрочуд корисне. Виявляється, “бджолиний” сон дійсно практикують: на декількох вуликах роблять спеціальне покриття, облаштовують місце для сну. І якщо людині зазвичай потрібно годин 7–8 для здорового сну, то «на бджолах» — лише 4 години!
В чому секрет? Кажуть, від бджіл йдуть незвичні та цілющі імпульси, аура відповідна, біополе. Проте практикувати таку терапію важко: потрібні рамочні бджоли.
Юлія Моцна, газета “Эхо”