Виборча кампанія хоч і ввійшла у свої часові рамки, проте поки нічим у Житомирі про себе не нагадує.
Затишшя перед бурею. Кандидати реєструються, штаби займаються оргпитаннями. За увесь минулий тиждень у Житомирі жодної політичної акції від жодної з політсил! Склалося враження, ніби усі там повмирали. І лише поодинокі партійні агітпалатки у центрі міста та загадкові написи на житомирських бігбордах типу “Власть мілліонам, а нє мілліонєрам” повертали до передвиборчої реальності.
І лише під кінець минулого тижня глава області Сергій Рижук, який займаючи посаду у виконавчій владі, звісно ж не як кандидат у депутати від Партії Регіонів, а як посадова особа, особисто вручив у житомирській міській раді посвідчення нововизнаним державою матерям-героїням, заспівавши у сесійному залі зворушливу пісню “Родительский дом”.
Далі – ще цікавіше. Стало відомо, що кандидатом-мажоритарником по Житомиру зареєструвався Володимир Сацюк. Його сватали від влади, а він пішов самовисуванцем. Поки у Житомирі його ніхто не бачив, хоча місцеві газети вже не один тиждень рясніють замовними статтями з яких усім стає відомо, яке ж добре серце б’ється у грудях В. Сацюка і як він любить рідний Житомир.
Журналісти чекають приїзду Сацюка не менше за усіх інших, кому від його балотування може щось перепасти. Поповзли чутки, що у Сацюка багато грошей, бо за ним стоїть Віктор Медведчук, який має дуже гарні зв’язки з Президентом і Прем’єр-міністром тієї країни, у якій опальний Сацюк переховувався певний час, будучи запідозреним у безпосередньому отруєнні Ющенка діоксином, у період президентської кампанії-2004.
Простіше кажучи – у народі сформувалася стійка думка, що Сацюк агітуватиме у Житомирі за “рублі”. А гроші, як відомо, інструмент, який творить дива – з його допомогою люди публічно починають говорити те, чого за інших обставин ніколи б не казали.
У стані опозиції – нині тиша. Тут збираються з силами, продумують стратегію боротьби. Конкуренти то у Зубка серйозні. Влада, тобто Регіони, ніби на вибори взагалі не йдуть. Штиль. Хоча, звісно, вони активізуються. Запрацює аналітичний центр, почнеться агіткампанія, залучені журналісти писатимуть необхідні статті.
А ось хто ж стане переможцем у Житомирі і наскільки налаштований на перемогу над Рижуком Сацюк і наскільки кандидат від влади готовий перемагати ідеологічно близького йому товариша, який так тісно зв’язаний з братньою державою? Поки жодних припущень. Чи може бути між ними домовленість? Електорат то у них один – дідусі-бабусі, офіцери-відставники, ностальгуючі за великою державою, яку розвалив Горбачов з Кравчуком громадяни, соціально-незахищені, бюджетники.
У той же час Геннадій Зубко, безперечно, апелюватиме до партіотично-налаштованих національно-свідомих громадян, молодь, яка зросла за незалежності і уникла зомбування ідеями про світле майбутнє у складі великої держави. Здавалося б, владу мало хто підтримує і кого не спитай, за неї ніхто голосувати не збирається.
Разом з тим, як би ситуація в країні не погіршувалась, влада постійно демонструє гарні результати на виборах. Завсім це не значить, що за рахунок лише одних фальсифікацій. За неї справді голосують найбідніші верстви населення у силу різних причин. Тому, незважаючи на певне невдоволення результатами діяльності нині діючої влади, Зубку буде дуже непросто виграти вибори.
Зрозуміло, що трьома кандидатами тут справа не обійдеться і кількість бажаючих підсолодити життя народу зросте. Будуть серед них і відверто технічні кандидати основне завдання яких – відібрати якомога більше голосів у основного супротивника.
Сергій Фещенко