На Житомирщині проти коханки сільського голови села Поліське порушили кримінальну справу за статтею хуліганство.
Жінка посварилася із законною дружиною голови і, хоч до бійки не дійшло, тепер може сісти за ґрати на 5 років. Вона вважає – так голова мститься їй за те, що про їхній роман дізнався увесь район.
Коханка сільського голови Наталя Прищепа каже, що кохання було з першого погляду. Вона розлучений держслужбовець, він – сільський голова, йдеться у сюжеті
Зустрілися у райадміністрації у службових справах:
“Ми почали спілкуватися і наші такі ділові дружні стосунки переросли в більш романтичні”, – згадує жінка.
Роман тривав чотири роки. Врешті Наталія завагітніла. Каже, голова зрадів і засипав її обіцянками, начебто він остаточно розлучиться з дружиною, вони одружаться і житимуть разом.
Наталя народила хлопчика і на честь батька назвала Андрійком. Сільський голова офіційно визнав сина, але законну дружину не залишив. Наталя каже, що та знала про їхній роман, пліткувала і називала її сина байстрюком. Тому жінка взяла свідоцтво про народження дитини і пішла з’ясовувати стосунки до дружини сільського голови у дитячий садок, де та працює завідувачем.
“Вона відразу на мене накинулася з криком. Битися сваритися я там не збиралася”, – розповіла про зустріч жінка.
Ця жіноча сварка так і залишилася б банальною складовою будь-якого любовного трикутника, – впевнена Наталя. Якби не її впливовий винуватець. Саме сільський голова поклопотав у міліції, переконана жінка, щоб проти неї порушили кримінальну справу за хуліганство. За це можуть виписати штраф або й посадити на 5 років.
“В даному разі йдеться про інцидент, який стався на робочому місці. Йдеться про дошкільний навчальний заклад , свідком цих дій, лайки, образ, могли стати діти, причому малолітні діти”, – розповіла Алла Ващенко, керівник ЦЗГ УМВС України у Житомирській області.
Сільський голова Андрій Степанчук присягається, що на міліцію не тиснув, а Наталя, мовляв, сама винна:
“Моя дружина була вагітною, на сьомому місяці вагітності і потурбувала її. Навіть дійшло до того, що побилися вони, чи що, я там не був присутній”, – розповів винуватець.
Службового роману чоловік не заперечує, і навіть пишається собою:
“Я не знаю на сто відсотків моя то дитина чи ні, але я записав її на своє ім’я. Я поступив як справжній чоловік. Я платив кожен місяць даній особі тисячу гривень”.