Коли зненацька зникає світло в приватному будинку, опиняєшся в кам’яному віці – темно і холодно (бо ж опалення у переважної частини населення теж залежить від електроенергії), ніяких інтернету, телебачення, мобільного зв’язку (тому що акумулятор у телефоні чомусь виснажується вдвічі швидше, коли немає змоги його підзарядити), жодної краплини води в крані та можливості поласувати свіжою випічкою з хлібопічки.
З цього приводу ми з чоловіком придумали свою народну мудрість: є світло – є все, немає світла – немає нічого.
У нашому населеному пункті особливо полюбляють погратися з рубильником із настанням холодів. Це несказанно дратує з огляду на те, що в мене в хаті – мала дитина. Два роки тому, коли моя донька була новонародженою, взимку (а тоді снігом замело ще в грудні, як і нині) вимикалося світло майже через день, кидаючи мене в панічний страх, що дитина може змерзнути. Враховуючи те, що молодій матері для того, щоб прийти в себе після пологів і адекватно мислити, потрібно півроку, тієї зими 2010-1011 р. я спалила купу нервових клітин, коли електроенергія раптово зникала і температура в будинку нестримно падала вниз.
Відколи місто Же і його околиці завалило тоннами снігу, знову почалися забавляння з вимиканням і вмиканням електроенергії. На щастя, зникнувши вдень або пізно ввечері, світло через годину-другу-третю з’являлося – слід віддати належне спеціалістам, які за це відповідають. Але потрібно зауважити, що до зими нашим посадовцям слід ретельніше готуватися. Невже так важко прорахувати можливі ризики для подачі електроенергії під час несприятливих погодних умов?
Коли за вікном – хуртовина, шановні мої, запасайтеся свічками і теплими ковдрами. І справа зовсім не в давно обсмоктаному Армагеддоні. Справа в наших комунальних службах і їхньому керівництві, яким теж хочеться придбати свічі – тільки ректальні. Сподіваюся, що світло переможе темряву в прибитих тоннами снігу місті Же і його околицях!
Але й свої плюси є у знеструмлені наших домівок. І це не лише підвищення народжуваності. Все-таки як приємно відірватися від вечірніх переглядів телевізійних маразмів і наркоейфорії соціальних мереж та просто провести час, спілкуючись із родиною у романтичному сяйві свічок, ліхтариків та мобілок, які ще не встигли розрядитися, і повільно вмерзаючи в свої теплі ковдри!